Україна асоціюється з "Динамо"

Сергій Ребров, в минулому легендарний форвард київського "Динамо", а нині настивник клубу, під час святкування 85-літнього ювілею київського клубу поділився власними спогадами. Ребров підкреслив, як багато значить для нього рідне "Динамо":

- Чесно кажучи, коли я починав займатися футболом, не думав, що потраплю в київське "Динамо". Я родом з Донеччини, тому прагнув опинитися в "Шахтарі". Але я радий, що доля занесла мене саме в Київ. Я вдячний тим людям, які посприяли моєму переходу в "Динамо" - найбільшу команду України.

- Чи пам'ятаєте день, коли Ви вперше прийшли в "Динамо"?

- Пам'ятаю, було непросто. Я був молодим хлопцем, який прийшов у нову команду. А навколо бачив одних легенд. Напевно, всі хлопці через це проходять. Перший час було складно, але з часом за рахунок прагнення та бажання вийшло те, що вийшло. За цей час запам'яталося абсолютно все, адже "Динамо" не тільки найвидатніший клуб в нашій країні, але і самий стабільний. І це не лише завдяки футболістам, але й усім людям, які тут працюють. Всі футболісти розуміли, де вони грають, і намагалися всі свої зусилля спрямувати на те, щоб команда перебувала на відповідному їй рівні і піднімати його ще вище.

- Не болить чи у Вас душа, коли у команди не все складається, як хотілося б?

- Звичайно, болить. Але, на жаль, в Україні останнім часом усе складається не дуже добре. Будемо намагатися виходити з цієї ситуації.

- Коли "Динамо" знову зможе повернутися на колишні позиції?

- Ми намагаємося. Раніше головним протистоянням було "Динамо" - "Спартак", зараз самі принципові матчі у нас проти "Шахтаря". На жаль, ці поєдинки супроводжують якісь супутні фактори, але будемо сподіватися, що у нас зросте рівень чемпіонату, він стане цікавіше. Упевнений - "Динамо" і "Шахтар" - найсильніші клуби в Україні, і матчі між ними були, є і будуть самими непримиренними.

- 2012-й рік закінчується. Яке найяскравіше для Вас подія в ньому сталося?

- Напевно те, що що Андрій Шевченко пішов у політику і став балотуватися від партії Королевської (посміхається). А якщо серйозно ... Напевно, цією подією став вихід, після трирічної перерви "Динамо" в груповий етап Ліги чемпіонів, це велика подія і свято для вболівальників.

- А Євро-2012?

- На жаль, я не так багато матчів дивився безпосередньо на стадіоні, тільки Україна - Швеція, решта - по телевізору на зборах. Але, судячи з того, що я бачив, враження у людей були прекрасними. Всім дуже сподобалося. Навіть футболісти, які до нас приїжджали, зокрема англійці, відзначили, що все було організовано на найвищому рівні.

- 85 років для футбольного клубу - це багато чи мало?

- Є клуби та постарше нас, але головне, що, куди б ви не поїхали "Динамо" дізнаються скрізь. Природно, в цьому заслуга всіх поколінь футболістів, які тут грали. І не важливо, багато це чи мало. Головне, що в світі Україну асоціюють саме з "Динамо".

- А яка у вас виникає перша асоціація при слові "Динамо"?

- Раніше це був Блохін, мене навіть в дитинстві у дворі називали "Блохіним". Зараз це ім'я також у всіх на вустах, адже ця людина зробила якщо не найбільше, то дуже багато чого для "Динамо". Напевно, до нього ще підтягнулося ім'я Шевченка.

- З якими думками ви йшли на це свято?

- Звичайно, зустрітися з друзями, побачити всіх тих, хто щось зробив для "Динамо", поспілкуватися, поділитися враженнями та відсвяткувати разом великий ювілей рідного клубу.

- Чого б побажали своєму клубу в його День народження?

- Мабуть, того, чого хотіли б і всі вболівальники - перемог. А також повернути чемпіонський титул, гідно виступати в Європі, адже це найголовніший показник для команди в цілому, і кожного футболіста зокрема.