"Динамо" вже не належить Суркісам?

Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна все частіше бачать у першій ложі в компанії братів Григорія та Ігоря Суркісів.

Причому їм надається така увага і повага, яка є зайвим навіть для генеральних спонсорів. Нехай один з них олігарх, а другий - глава Адміністрації президента. Отже, існує підозра, що головний футбольний клуб країни вже проданий або буде проданий найближчим часом.

Дмитро Фірташ футбол ніколи особливо не любив. Можна сказати навіть, що йому більше до душі баскетбол. Відповідно, чим може спокусити Фірташа покупка "Динамо"?

Зараз тільки й розмов про те, чи окупляться придбання "Динамо". Але ці розмови ні до чого. Говорити потрібно про спортивні результати, а не фінансові. І так зрозуміло, що в Україні футбольний клуб - це збитковий бізнес.

Природно, покупка "Динамо" - це хід конем. Фірташ і Льовочкін миттєво стали б власниками футбольного клубу номер один у країні. Вони запросто втерли б носа маститим конкурентам, випередивши їх зі старту за масштабом бренду.

Все-таки "Динамо" - це Київ, 13-кратний чемпіон України, легендарний клуб, відомий всьому колишньому СРСР, чого не скажеш про "Шахтар" або "Металіст" при всій повазі до них.

Далі питання впирається в гроші. Скільки готові будуть витратити Фірташ і Льовочкін на гравців і тренерів? Офіційно укладений трирічний контракт з "Надра банком" з можливістю пролонгації. За неофіційною інформацією, за "аленький цветочек" на грудях футболістів Фірташ готовий викладати 25 млн грн на рік.

Приватбанк Ігоря Коломойський, як у цьому зізнався Ігор Суркіс в інтерв'ю Forbes, платив за спонсорським контрактом щось близько 3 млн.

Куди цікавіше виглядають трансферні витрати київського "Динамо" в цьому сезоні. Ці показники вражають навіть західних футбольних функціонерів.

Всі придбання коштували Суркісам приблизно 46-47 млн ​​євро. Таких витрат на трансферному ринку клуб собі ніколи не дозволяв. Три роки тому такою сумою обчислювався бюджет ФК на рік.

За словами Суркіса, у 2012 році разом з витратами на трансфери було витрачено близько 100 млн дол Звідки гроші?

Знаючі люди кажуть, що Суркіси навряд чи можуть продати "Динамо". Аж надто трепетно ​​вони відносяться до цього бренду, який сформувався ще до їх появи в клубі в 1993 році. Залучити спонсорів? Може бути.

І все ж, одна справа - любити, інша справа - платити. Футбольний клуб - це вкрай збитковий бізнес. Він потребує вливання величезних грошей. Якщо цього не робити, "Динамо Київ" так і продовжить котитися по похилій вниз, втрачаючи популярність серед уболівальників.

Суркіси могли собі дозволити "Динамо" за часів розквіту СДПУ (о). Тоді брати володіли мережею обленерго, а їхній партнер Віктор Медведчук був главою Адміністрації президента.

Однак сьогодні від колишнього впливу Суркісів не залишилося і сліду. Сьогодні клуб - тягар для Сурсіса-старшого.

Інша справа - Фірташ. Швидше за все, генеральне спонсорство - це прихована форма продажу. Чи пов'язана можливість продажу "Динамо" з невдачами клубу? Може, так, може, ні.

Втім, клуб продовжує жити спогадами 1975 або кінця 1990-х років. Однак від колишньої слави не залишилося і сліду.

Зміни в клубі давно напрошуються, і мова навіть не про команду чи трансферну політику. Зміни необхідні в менеджменті.

Брати Суркіси в "Динамо" оточують себе переважно людьми, пов'язаними з клубом ще з минулого століття. У їх розумінні це одна велика "сім'я", і ці люди нібито краще за всіх знають потреби клубу.

Це і є, по суті, ідеологія, яка призвела до консервації клубу, через що у вболівальницькому середовищі його називають "ямою".

Зміни можливі, напевно, тільки з появою нового власника. Чи піде це на користь клубу? Чи не очевидно, але це хоча б якась можливість змін. Нехай навіть можливий покупець не закоханий у футбол.

Є цікавий фінансовий момент. За новими правилами УЄФА, з нового сезону власникам клубів буде вирішуватися робити фінансові вливання на суму не більше 15 млн євро на рік до 2015 року. А потім - не більше 10 млн євро до 2018 року.

Оскільки більша частина витрат "Динамо" лягає на власників, у клубу вже не буде в майбутньому такої можливості смітити грошима.

Є ще один цікавий пункт: від сімферопольської "Таврії", яку пов'язували з Фірташем, олігарх відвернувся. У 2012 році він обіцяв кримській команді відремонтувати стадіон і побудувати базу, але нічого не зробив.

Більше того, "Таврія" - одна з небагатьох команд, яка у зимове міжсезоння провела збори в Україні. Ситуація і зараз залишається гнітючою.

За останніми даними, Ігор Суркіс - молодший брат - спростовував будь-які чутки про продаж "Динамо". За словами власника ФК, він не бачив бажаючих інвестувати в клуб.

Якщо Фірташ і Льовочкін уже стали співвласниками клубу або збираються ними стати, гра їхніх дітей в одній команді з сином Григорія Суркіса тут ні при чому. Це сильна зброя напередодні президентських виборів 2015 року.

Фірташ і Льовочкін не відразу оголосять про те, що є власниками клубу. Може пройти чимало часу, перш ніж вони зважаться на подібний крок.

Поки ж структура власності "Динамо Київ" виглядає так: у Ігоря Суркіса 97% акцій клубу, 1% - у Світлани Лобановської, 1% - у Леоніда Кравчука, ще 1% - у товариства "Динамо".