Максим Коваль: Серед воротарів у нас здорова конкуренція

В неповні двадцять років воротар Максим Коваль показав, що на нього можна покластись. В останньому чемпіонаті країни він був дублером Олександра Шовковського, але коли виходив на поле, грав упевнено і холоднокровно.

Минулого тижня Максим повернувся із короткострокової відпустки і зараз разом із «Динамо» готується до нового сезону.

- Максиме, ви один з тих, хто на Євро-2012 не провели жодної хвилини. Чи не жалкуєте, що замість відпочинку більше місяця провели в постійних поїздках і тренуваннях?

- Футбольна кар’єра коротка. Отримав корисний досвід від тренувань у складі збірної України, враження від перебування на чемпіонаті Європи. Познайомився ближче із футболістами, яких вважаю видатними – Тимощуком, Вороніним, зі своїм колишнім одноклубником Шевченко. Було дуже приємно працювати з усіма хлопцями, з тренерами. Я ні про що не жалкую.

- Деякі гравці публічно висловлювали незадоволення тим, що не зіграли на Євро. Вас не зачепили, що тренери так і не дали вам шанс?

- Кожен футболіст їде до збірної з думкою зіграти за неї. Звісно, я готувався до кожного матчу, тренувався на всі 100 відсотків. Але тренерам видніше, вони обрали такий склад.

- Як вважаєте, чому збірній не вдалось вирішити завдання-мінімум – вийти з групи?

- Тут можу відповісти за всю команду – хлопці зробили все, що від них залежало. Добре зіграли зі шведами, з англійцями. Хіба що матч із Францією не вдався. Попри невихід із групи, ми на Євро виглядали пристойно.

- Після вильоту збірної України, на чийому боці опинились ваші симпатії?

- Англії, Франції та Німеччини.

- Чи була можливість на собі відчути атмосферу в Україні під час Євро?

- Під час турніру був у Києві та Донецьку. Наша столиця дуже сподобалась, місто жило турніром. Приїхало багато туристів, люди на авто вивішували українські прапори. В Донецьку, нажаль, такого не бачив.

- Як провели вісім днів відпочинку, які вам надав Юрій Сьомін?

- Поїхав до Запоріжжя, зустрівся з батьками, друзями.

- Попереду п’ять ігрових місяців, чи не вплине короткий відпочинок на фізичні кондиції гравців збірної України і саме ваші?

- Хорошого воротаря цінують за вміння показувати стабільну гру високого рівня протягом тривалого часу. Взяти наприклад Шовковського, чиї дії мені імпонують. Буду старатись, все залежить від мене. А сил, думаю, має вистачити.

- Інші збірники, повернувшись до «Динамо» перші три дні займались за індивідуальною програмою, а ви одразу приєднались до загальної групи. Як вважаєте, чому тренери так вирішили?

- Мабуть тому, що вони провели за збірну більше часу на полі.

- Через дискваліфікацію ви пропустите матч першого туру проти донецького «Металурга». Чи не дорікаєте тепер собі за те, що здійснили фол останньої надії в матчі проти «Таврії», який мало що вирішував?

- Коли я виходжу на поле, ставлю два завдання – не пропустити м’яч і щоб моя команда виграла. В ігровому епізоді немає часу думати, наскільки вагомий той чи інший матч. Тепер, коли емоції заспокоїлись, в якійсь мірі шкодую, а в якійсь ні.

- В літнє міжсезоння команду залишив Андрій Шевченко. Вважаєте, що це серйозна втрата?

- Він – легенда нашого клубу. На полі Шевченко лише присутністю додавав упевненості колективу. Вважаю, що це вагома втрата для «Динамо».

- Чи зможуть новачки його замінити?

- Шевченко неможливо замінити.

- Зараз до сезону готуються три воротарі приблизно одного віку, у всіх рівні шанси стати основним. Як працюється в такій атмосфері?

- Серед нас, воротарів, дуже хороші теплі стосунки. Підтримуємо одне одного, немає заздрощів до успіху колеги. Така атмосфера склалась завдяки нашому тренеру Михайлу Михайлову.