Ярмоленко: Виступати все життя за "Динамо" не зможу

З кожним роком він грає все краще і краще - думаю, з цим не стануть сперечатися навіть найбільш критично налаштовані фахівці. У нинішній збірній України Андрій Ярмоленко - точно найкорисніший гравець. Та й у «Динамо», мабуть, теж. Ось тільки у клубу його справи поки йдуть не так добре, як у збірній ...

- Андрію, кінцівка сезону додала емоцій на усю відпустку?

- Безумовно. Було приємно виграти такий матч, та ще й з таким рахунком. Але якщо в збірній після Чорногорії у нас все налагодилося, то клубні результати наводять на жахливі думки. Якщо одним словом, то це була катастрофа. Третє місце для «Динамо» - повний провал.

- Що потрібно зробити, щоб змінити ситуацію?

- Багато працювати. Іншого рецепту ще ніхто не придумав.

- Собі-то ти можеш поставити хорошу оцінку за минулий сезон?

- Не моя це справа - ставити оцінки. Дещо, може, і вдалося, але коли у команди немає результату, всі особисті досягнення йдуть нанівець. Я вже не раз говорив, що за осінню частину сезону всі ми заробили «незадовільно». Програли багато матчів, а моя особиста результативність залишала бажати кращого. Натомість другу частину чемпіонату можна занести в актив.

- Навесні ти залишився собою задоволений?

- Моїм найслабшим місцем восени була відсутність голів. Цього року м'яч, що називається, пішов у ворота. Можна було забити і більше, але для крайнього півзахисника шість голів у 11-ти поєдинках - цілком нормальний результат. Втім, в деяких компонентах гри мені як і раніше потрібно додати.

- Думки з приводу того, що ти вже переріс рівень свого нинішнього колективу, тебе, часом, не відвідують?

- Ні. Намагаюся не засмічувати голову всякою фантастикою. Футбольний клуб «Динамо» для мене багато чого зробив, і поки я не відповім йому взаємністю, нікуди йти не хочу.

- Взаємністю - це як?

- Потрібно хоча б щось виграти! Але поки нічого не виходить. За футболіста кажуть його титули, а в мене їх немає.

- Чи не буде прикро, якщо так і проведеш всю кар'єру в команді, яка перебуває на других ролях?

- Не буде, оскільки я впевнений, що нам під силу змінити ситуацію. Рано чи пізно, звичайно, захочеться нових емоцій - мені здається, важко все життя виступати за один колектив. Часом зміна обстановки просто необхідна, але в моїй кар'єрі це ще попереду.

- Приклад Олега Блохіна, який віддав рідному клубу в якості гравця майже 20 років, тебе не надихає?

- З урахуванням перемог "Динамо" того часу та особистих досягнень нашого нинішнього тренера - ще як надихає! Але не в образу Олегу Володимировичу будь сказано - часи нині інші, тому порівняння не зовсім коректні.

- Звідки у тебе такий патріотизм?

- З дитинства. Я виховувався на «Динамо» зразка кінця 90-х років. Із завмиранням серця дивився на матчі колективу, в якому грали Андрій Шевченко та Олег Лужний, Сергій Ребров та Олександр Шовковський.

Для мене завжди була і є тільки одна команда, виступаючи за яку тепер, отримую масу задоволення. Але повторюся, що в майбутньому хотілося б все-таки випробувати себе в якому-небудь європейському чемпіонаті.

- Не хочу тебе ні з ким зіштовхувати, але не можу не запитати, як ти ставишся до слів Євгена Хачеріді, який не приховує свого бажання залишити «Динамо» прямо зараз?

- До його думки я ставлюся з повагою, він має повне право так говорити. Мені здається, що якщо Хачеріді хоче піти і є гідні пропозиції, то потрібно його відпустити. Навіщо тримати футболіста, який не хоче тут грати?

- Один з його аргументів - складні стосунки з наставником. Тобі з Олегом Блохіним працювати просто?

- Просто. Ми завжди знаходили спільну мову - і в збірній, і в клубі. У нас нормальні стосунки - тренера і гравця.

- У Блохіна не самий легкий характер. Підтвердиш ці слова?

- Я не можу сказати, що ми з наставником щось не поділили. А характер .. Без нього у футболі робити нічого - ні гравцеві, ні тренеру.

- Пам'ятаєш найскладнішу розмову з наставником?

- Пам'ятаю, звичайно. Пішов якось до Сьоміна з проханням відпустити мене в оренду. Мені надійшла пропозиція від російського «Амкара», а в «Динамо» я в той час майже не грав.

- Отримав відмову?

- Цілком правильно. За це я тренеру дуже вдячний. Хто знає, як склалася б моя доля ...

- Можеш запросто набрати номер Ігоря Суркіса і щось у нього попросити?

- Таке бувало. Коли у мене виникали певні питання, телефонував президенту, і Ігор Михайлович завжди знаходив час для зустрічі.

- Ніколи не питав, чому в клубі ви часто граєте гірше, ніж у збірній?

- Ні, таких питань не було. Мені здається, що це помилкова думка, раз на раз не доводиться. Просто в цьому році так склалося.

- Ваша зв'язка із Зозулею у збірній - найпродуктивніша. Згоден?

- Ми всі добре один одного розуміємо, а з Ромою мені завжди було комфортно грати - і за другу команду «Динамо», і за «дубль».

- Подейкували, що «Динамо» хоче повернути нападаючого «Дніпра» ...

- Було б непогано! Такий форвард нам зовсім не завадить.