Сьомін критикує Михайличенко і селекцію "Динамо"

Колишній наставник київського "Динамо" Юрій Сьомін детально розповів про розставання зі столичним клубом.

- Чи стало це несподіваним для вас?

- На той момент розставання здалося мені несподіваним, - говорить Сьомін. - Хоча з іншого боку, якщо будь-який тренер зазнає поразки у двох важливих іграх поспіль, ще й з розгромним рахунком, цього можна чекати.

Та й після будь-якого програшу київського "Динамо" "Шахтарю" можна чекати всіляких змін. Це принципові матчі, на результат яких гостро реагують як керівники клубу, так і вболівальники.

Але якщо аналізувати ситуацію для себе, бачиш певні закономірності. По-перше, наша підготовка до сезону вийшла дуже складною. Десять гравців основного складу готувалися до чемпіонату Європи у складі різних збірних. Вони по-своєму відпочивали. По-друге, велика група новачків влилася в команду лише перед самим початком чемпіонату.

У моєму контракті було записано: якщо ми не виграємо чемпіонат України, то в Лігу чемпіонів повинні пройти через відбірковий цикл. Але і підготовка до нього вийшла зім'ятою. Тим не менше ми пройшли: на першому етапі виграли сім матчів, причому двічі перемогли "Фейеноорд", в гостях обіграли менхенгладбахську "Боруссію", яка перед тим зіграла внічию з лідером бундесліги "Баварією". Обидві - дуже хороші, кваліфіковані команди.

Психологічне напруження тоді не тільки для мене - для всіх гравців - було дуже високим. При цьому у нас було чимало травмованих, а рівень готовності був недостатньо високий, тому що нормального передсезонного збору не вийшло. І якщо брати матчі з "ПСЖ", то, об'єктивно кажучи, ми на той момент не в змозі були обіграти французів.

- Тим часом в перший період вашої роботи в Києві "Динамо" переконливо пройшло "ПСЖ" ...

- Тоді ми були значно краще готові, та й склад "ПСЖ" з тих пір здорово посилився. До того ж тоді ми грали в Лізі Європи, а тепер в Лізі чемпіонів. Крім усього іншого, в нашу команду прийшло багато новачків, і, як зазвичай, їм потрібен був час на адаптацію. Хоча гравці прийшли кваліфіковані, як ніколи раніше, - Краньчар, Раффаель, Тайво.

- Цим і можна пояснити те, що "Динамо" поступалося "Шахтарю" в очних зустрічах?

- На сьогоднішній момент "Шахтар" об'єктивно сильніший не тільки за київське "Динамо", але й за всіх на пострадянському просторі. Це одна з найсильніших команд на європейському континенті. Такий атаки, як у "Шахтаря", в Європі, думаю, ні в кого немає. Всі ми бачили тотальну перевагу гірників в матчах з "Челсі" – і домашньому, і виїзному, переконливу гру в Туріні проти "Ювентуса". Вони справедливо пройшли в наступну стадію Ліги чемпіонів, ставши набагато впевненішими в собі. Донецький клуб може вважатися грандом європейського футболу і в Лізі чемпіонів здатний пройти далеко.

- Наскільки важко було працювати в Києві за наявності серйозної опозиції в колах як фахівців, так і вболівальників. Останні ж навіть сайт створили "Антісьомін" ...

- Ця опозиція, на мій погляд, була штучною. Особливо з минулого року. Крім інтернету існувала ще й група телевізійників. З її подачі в ефірі з'явилося висловлювання Алієва, скривдженого тим, що його не поставили на матч зі "Спартаком". Значить, хтось підслухав його розмову з Білялетдіновим. Хтось вів цілеспрямовану політику в цьому сенсі, а ми перебували на першому місці, і відрив від "Шахтаря" був чималим. Тоді, власне, і народилася опозиція, яка не хотіла, напевно, щоб "Динамо" стало чемпіоном. Почалися хвилювання.

- Але тоді Алієв тільки Білялетдінову це сказав, а зараз у відкриту повторює.

- Саша може сьогодні одне стверджувати, завтра - інше. Він і мені говорив, що я його улюблений тренер, а тепер, очевидно, став нелюбимим. Не схильний на це увагу звертати.

Факти - вперта річ, а вони кажуть, що за два роки перебування в команді я набрав 79 очок (у перший рік 26 матчів виграли, три програли), а в другій, коли не стали чемпіонами, поступилися тільки Донецьку, та й то по не залежним від нас причин - суддю після гри покарали за грубу помилку. Ну а щоб весь час ставати чемпіонами, треба було, напевно, поменше гравців продавати, причому ключових, як, наприклад, Роман Єрьоменко.

Не все, словом, від тренера залежить. А сезон, я вважаю, вийшов хорошим, серйозним. Але є й інші команди, які не поступаються нам і у фінансовому плані, і в ігровому - "Дніпро", "Металіст", не кажучи вже про "Шахтар", законодавця мод.

- Зараз всі вони підтяглися і навіть обганяють київське "Динамо", вірно?

- Коли Сьомін там був - команда завжди боролася за перше місце, а вже друге-то займала стабільно. Про те, що відбувається зараз, не можу нічого сказати.

- А які стосунки були у вас з Блохіним?

- Абсолютно нормальні. Вони і до цього дня такі. Олег - історія українського футболу, ніяких висловлювань у відношенні один одного ми не допускали.

Що ж стосується інших колишніх футболістів, то з їхнього боку звучала тільки критика. Мовляв, ми раніше грали по-динамівські - бігли, забивали, а тепер ... Я ж вибрав інший напрямок для своєї команди - тиск за рахунок володіння м'ячем. І це було вірним: я двічі приходив, коли команда була на третьому місці, і один раз привів її до чемпіонства, другий - до срібла.

- У "Динамо" йшли розмови про власний стиль, як в "Спартаку"?

- Зрозуміло. Поставали питання селекції. Але вона ж ведеться як? Тренер не може їздити по світу в пошуках потрібного гравця: він бачить його лише в кінці процесу. А до цього футболіста відстежує спортивний директор укупі зі спеціальною службою. Михайличенко, наприклад, стільки наїздив за рік! І раптом заявляє: мовляв, ми ще тільки пристосовуємося. Він сам переглядав футболістів, когось рекомендував - і раптом він їх не знає. Значить, погано працював і не випадково програв "Металісту", "Дніпру".

- Чи повністю розрахувалися з вами і помічниками?

- Зі мною повністю. І причин для іншого не було. Я свої зобов'язання виконав на сто відсотків. Не став чемпіоном, але через відбіркові матчі вийшов у Лігу чемпіонів, за що команда автоматом заробила десять мільйонів. А ось з Ігнатьєвим ще не розрахувалися, але сподіваюся, такий солідний клуб дотримає умови договору.

- Що б змінили у роботі, доведіть знову очолити киян?

- Нічого! Вибрав би той же напрямок, крім одного. У перший раз вдалося створити в колективі обстановку єдності. Вдруге не вийшло.

- Угрупувань в команді не було?

- У мене з усіма гравцями склалися прекрасні стосунки. І від хлопців ні слова критики не почув. А те, що лунало з боку, мене, скажу чесно, не хвилює. Після "Боруссії", наприклад, яку ми перемогли, йдемо з нашим прес-аташе, він мені: "Ой, Юрій Павлович, та ви просто геній!" А через тиждень ця ж людина заявляє, що, мовляв, Сьомін, старий і працювати не здатний.

- Якого рівня пропозиція повинна вам надійти, щоб ви погодилися прийняти нову команду?

- Головне - хороша мотивація. Спортивна - не фінансова. Точніше, не тільки фінансова. І ще хотілося б, щоб уболівальників на цю команду ходило якомога більше. Якщо трибуни порожні, працювати нецікаво.