Дем'яненко: З таким настроєм Майкон у мене грати не буде

Анатолій Дем'яненко повернувся на батьківщину після того, як півроку пропрацював із азербайджанським "Нефтчі", й ще півтори - з узбекистанським "Насафом". Повернувся на коні - із завойованим Кубком Азіатської конфедерації, а ще - з твердим бажанням втілити свої тренерські задуми в українській Прем'єр-лізі.

Водночас 53-річний фахівець підкреслює: нічого нікому доводити він тут не збирається. Дійсно, ще в 2007-му київське "Динамо" під керівництвом Васильовича оформило переможний хет-трик, вигравши національне золото, Кубок та Суперкубок країни. Але тепер Дем'яненко зв'язав себе трирічним контрактом зі скромною луцькою "Волинню", що наразі посідає 10-е місце в чемпіонаті України й готується до першого весняного матчу на рідному стадіоні - у суботу сюди завітає "Чорноморець".

"У "Насафі" мене все влаштовувало, клубне керівництво також було задоволене моєю роботою, але перспектива продовжити кар'єру в Україні, поряд із домом, рідними виглядала занадто привабливою, - розповідає наставник. - Пропозиція ж, яка надійшла з Луцька, стала гарним приводом повернутися. Перед "Волинню" поставлені серйозні завдання. В поточному сезоні потрібно зберегти за собою місце в еліті, а вже надалі - нарощувати темп й піднімати планку". Дем'яненко визнає: після розставання з "Динамо" гідних уваги варіантів із працевлаштуванням в Україні в нього не було.

Судячи з усього, колишній захисник, який в складі збірної СРСР брав участь у трьох чемпіонатах світу, на новому місті буде змушений певним чином перебудовуватися. Звиклий к форсуванню максимальних висот в київському клубі, якому загалом він віддав 25 років, Дем'яненко має конкурувати з іншими представниками ар'єргарду Прем'єр-ліги, що намагатимуться уникнути пониження в класі.

"Психологічного дискомфорту не відчуваю. Навпаки, мені дуже цікаво. Адже творчий процес не припиняється, я занурився в нього з головою. Головне - не стояти на місці, а постійно рухатися вперед. Я все ще вчуся - кожного дня, - наголошує тренер. - А щодо вимог, то, як і раніше, я налаштовую підопічних на перемогу в кожному матчі. Так, ми не є фаворитами турніру, як те саме "Динамо", але по суті це майже нічого не змінює".

За словами нового рульового "Волині", та має володіти багатим і різноманітним тактичним арсеналом. "Аритмія має бути обов'язковою ознакою нашої гри. Ми повинні вміти ефективно контратакувати, діяти з позиції сили - залежно від ситуації, власних можливостей і можливостей суперника", - розставляє акценти Дем'яненко.

Очоливши "Волинь", він перш за все взявся за вирішення кадрових питань. Зокрема, в колективі залишилися його лідери – нападник Олександр Піщур і хавбек В'ячеслав Шарпар, прийшли захисник Олександр Романчук і форвард Душан Савич, які мають досвід виступів у збірних України та Македонії відповідно. "Для початку було важливо просто "закрити" найбільш проблемні позиції, але в наступному сезоні без подальшого підсилення не обійтися. Я зацікавлений в універсалах і чітко знаю, який ігровий ансамбль хочу отримати на виході", - зазначає тренер.

Азіатська епопея багато чому навчила Дем'яненка. Сам він вважає, що став гнучкішим і тепер більше уваги приділяє психологічній підготовці підопічних. "Кожний футболіст - особистість, знайти підхід до якої тренер просто зобов'язаний. Завдяки цьому можна допомогти хлопцю відчути себе на полі розкуто, змусити його забути про страх, зіграти на максимумі можливостей. Мати талант і вміти продемонструвати його в бойових умовах - це різні речі. Щодо методів досягнення результату, то я не відмовляюся ані від батога, ані від пряника", - каже він.

Дехто з колишніх вихованців Дем'яненка називає його "добряком", але тренера це не обходить. Він наполягає, що кожна його дія підпорядкована інтересам колективу. Свій перший двобій на чолі "Волині" – в Олександрії - Васильович виграв без найкращого бомбардира команди Майкона, котрий не потрапив навіть у запас. "Виконавець він кваліфікований, однак зараз "заблудився". Має чинний контракт, але думає про зміну клубу. Я не знаю, чим усе закінчиться, проте з таким настроєм Майкон у мене не гратиме", - резюмує наставник.

Нині новоспеченого керманича лучан постійно порівнюють із його попередником, звільненим у грудні Віталієм Кварцяним, який віддав місцевому футболу й, зокрема, "Волині" не один десяток років. "Те, що зробив для клубу й міста Віталій Володимирович, важко переоцінити. Але порівнювати мене не з ким не варто, - зауважує Дем'яненко. - В мене свої погляди на тренувальний процес, своє бачення гри, свій напрямок, якого я дотримуюсь. Й усі свої задуми я прагну втілити в життя тут, у "Волині".