Телевізор vs стадіон. Чому краще дивитись футбол наживо

Напевно, не один футбольний вболівальник ставив перед собою це питання, роздумуючи над тим, що краще зробити.

Адже ще з дитинства пам'ятаємо ми ті епізоди, коли тато, дядько чи дідусь брали нас із собою на стадіон, щоб подивитися за тим, як грає рідна футбольна команда. І далеко ще тоді були "Реал" з "Барселоною", не було думок про чемпіонат світу, а справжніми зірками були футболісти "Карпат" і "Ниви", "Динaмо" і "Шaхтаря", "Ворскли" і "Чорноморця". Ці хлопці були для дітей кумирами, на них хотіли бути схожими, їхні фінти повторювали, а кожен похід на футбoл перетворювався на свято. Пориньте у дитячі спогади, згадайте ці високі башти із прожекторами, котрі виднілися здалеку, чергу до віконечка каси, а потім заповітний квиток на гру, що відкривав шлях до двох годин казки.

Це для сучасних дітей казку означають "Смішарики", "Фіксики" та інші мультиплікаційні герої. А для юного покоління середини дев'яностих магічні миттєвості дарували футболісти. Тоді ще дивиною були легіонери, а чорношкірих гравців взагалі сприймали так, ніби це щось надприродне. Першим таким гравцем у львівських "Карпатах" був Алькалі Соума. Він приїхав до Львова у далекому тепер 1997 році та забив за основний склад "левів" всього один гол, заслуживши при цьому тепле відношення львівських фанатів та прізвисько "Семен". І такі історії можна знайти у всіх футбольних клубах України того часу.

Але якщо колись кожен похід на футбoл ставав святом, то з часом все почало змінюватися. З'являлися інші інтереси, футбoл почали більше показувати по телевізору, зросли ціни на квитки, а головне - з'явилося запитання "навіщо?". Навіщо йти на футбoл, якщо можна піти на побачення з дівчиною? Навіщо йти на футбoл, якщо можна глянути його по телевізору? І так поступово ми стаємо на місце своїх батьків, котрі відмовлялися йти на гру, якщо падав дощ або було дуже холодно. А тобі було все одно, ти був готовий мокнути і мерзнути, щоб тільки побачити своїх кумирів. А тепер вже сам не хочеш йти, бо там холодно чи мокро, словом, шукаєш відмовок.

Тому спробуймо все ж піти на футбoл. Пригадати дитячі емоції, показати своїм дітям справжню красу гри, а ще краще - камеру DJI Osmo купити, щоб не пропустити жодної миттєвості, залишити пам'ять для вашої дитини, назавжди увіковічнити ці емоції. Адже, погодьтесь, вам було б цікаво зараз глянути на власне здивування від свого першого походу на футбoл. Згадати цей переповнений трамвай, коли кондукторка побоялася виходити, щоб продавати квитки, а ще той епізод, коли тридцять тисяч вболівальників разом йдуть у місто святкувати перемогу. Ці емоції справді безцінні. Тож зафіксуйте їх для власних дітей, щоб потім переглядати це вiдео разом.