Маркевичу в Харкові дали пенсію

Головний тренер "Металіста" Мирон Маркевич відповів на питання сайту „Спорт день за днем”.

- Мирон Богданович, ще недавно ви домагалися успіхів в Лізі Європи з такими гравцями, як Слюсар і Валяєв. Руслан Фомін забивав переможний гол "Галатасараю" у Стамбулі, та й бразилець Едмар, який говорить по-російськи, вже тоді був як свій. Зараз "Металіст" в першу чергу асоціюється з латиноамериканцями. Як прийшли до такої різкої перебудови складу?

- Напевно, саме життя нас змусило, бо хлопці, які принесли удачу, славу "Металісту", вже були немолоді. Нам хотілося змінити трошки склад ...

Розмова перериває телефонний дзвінок.

- Дали мені почесного громадянина в Харкові. Пенсія - п'ять мінімальних зарплат.

Загалом, ми хотіли змінити склад, але ні в якому разі не хотіли міняти малюнок гри. Прагнули грати в середній і короткий пас, от і пішли на те, щоб запросити аргентинців і бразильців, які вміють це робити. Головне було трошки поміняти їх менталітет, тому що вони всі добре атакують, але не завжди обороняються (усміхається). У цьому була основна проблема. Нам це вдалося. Команда виглядає непогано, хоча ще є багато роботи. Кожен раз думаємо: "Як нам із самим "Ювентусом" грати?!"

- У вас високі результати в Лізі Європи, при тому що багато клубів з провідних європейських чемпіонатів відверто "зливають" цей турнір, виставляють другі склади. Як знаходите мотивацію ви?

- Навіщо тоді займати у своїх чемпіонатах високі місця, щоб виступати другими складами? Ліга Європи - престижне змагання, серйозний рівень. Принаймні я дуже серйозно ставлюся до цього турніру. І стадіон у нас на сорок тисяч завжди заповнений. А інші команди - це їхні проблеми.

Ми чомусь думаємо, виходячи проти "Ювентуса": "Це" Ювентус "!" (Вимовляє награно, з пафосом). Нічого страшного немає в цьому "Ювентусі" або в іншій команді. Так, стоїть осібно "Барселона" чи, напевно, "Реал". З рештою можна грати.

- Ви прихильник не тільки футбольного, але й культурного розвитку своїх гравців. Водите їх на екскурсії. У Дубаї абикуди вибиралися?

- В Еміратах ніде не був. Я взагалі любитель Ренесансу. Із задоволенням приїжджаю до Італії, особливо у Флоренцію - це взагалі моє улюблене місто. І у Відні, і в Амстердамі люблю це все дивитися, ходити, ну і футболісти тягнуться. Головний тренер ходить - їм теж цікаво. Південноамериканські хлопці зараз, звичайно, до цього не дуже, а свої часто ходили. Не можу сказати, що вони такі вже цінителі, але їм подобається.

- Ви були на стажуванні у Фабіо Капелло, коли він працював в "Ромі". Яке враження його тренування на вас справили?

- Дуже сильний тренер, один з найтитулованіших. І він зібрав тоді в "Ромі" дуже серйозну команду. Я два тижні був, отримав багато інформації. Мені сподобалося. Такий авторитарний тренер. Дуже жорсткий, це мені сподобалося.

- Капелло був за крок від того, щоб очолити збірну України. На ваш погляд, могло б це дати великий ефект?

- Ну напевно, такий тренер щось би нове вніс. Збірна Росії практично вже їде на чемпіонат світу. Відразу відчувся його почерк: мінімум ризику - і результат.

- Приклади Хіддінка, Капелло ФФУ не надихають? Є ймовірність, що і збірну України небудь очолить іноземець?

- Я теж був у цій шкурі: тренував збірну протягом півроку. Дуже проблематично. У нас мало кваліфікованих футболістів. Дуже складно зібрати, особливо що стосується лінії оборони. Та й з відходом Шевченко в атаці немає яскравих виконавців. У нас непогана середина поля: Коноплянка, Ярмоленко, ще Толя Тимощук.

Ось приїжджає тренер-іноземець. Є тридцять футболістів, образно кажучи. Йому треба вибрати з них чоловік п'ятнадцять. Тоді так, потрібне око, свіжий погляд. А коли всі футболісти наші пораховані - вони ж не з'являться відразу ще. При будь-якому тренері. Зараз Фоменкові буде непросто.