Луческу готовий прийняти Вілліана і хоче мати Жадсона

Червневий випуск журналу «Шахтар» побачив світ. Ми ж пропонуємо вашій увазі ексклюзивне інтерв'ю з головним тренером «гірників», у якому Луческу дав оцінку минулому футбольному сезону.

- Найбільша втрата для команди в цьому сезоні.

- Вілліан.

- Він пішов, відразу травмувався і рідко виходив у складі. У ЗМІ пішли розмови про те, що він може повернутися. Ви б взяли його назад?

- Мова йде не стільки про Вілліана як гравця. Я допомагав йому, напевно, так, як жодному іншому футболісту. Зі мною він навчався навіть виходити на газон - як дитина, яка робила перші кроки, коли приїхав сюди. Перші матчі він грав по 15-20 хвилин і дуже багато помилявся.

Він нам практично не допомагав, не забивав, не віддавав передачі. Але я терпів і довіряв йому. Віддав Брандау, звільнивши місце для нього - щоб у Вілліана було більше відповідальності. Поміняв його позицію на полі.

Заради нього я навіть змінив систему гри: хотів знайти йому оптимальне місце, щоб він міг отримувати м'яч там, де його зустрічає менше суперників. Ми спеціально підбирали комбінації в атакуючих діях, щоб він міг використовувати свої найкращі якості.

Я чекав, що він відплатить нам тією ж монетою і ще кілька років віддасть «Шахтарю». І був дуже засмучений тим, що він нас залишив перед таким матчем, до якого ми дуже довго йшли, - перед поєдинком у Дортмунді. Я дорожив ним. І дорожу зараз, як дитиною, - він ріс поруч зі мною.

Він не дуже багато грав у Бразилії, хоча був талановитим футболістом. Тому й важко: коли ти береш гравця в 18 років, до 23 виводиш його на високий рівень, а потім він тебе покидає, ніби нічого цього не було... Відсутність у нього сентиментальних якостей трохи образила мене.

В цілому, звичайно, радий, що ми виростили футболіста такого рівня. Для тренера це значить дуже багато. Я поважаю рішення Вілліана і бажаю йому самого доброго. Казав, що буде складно адаптуватися до нового футболу.

Перш ніж він пішов, я його попереджав: усі, хто звідси виїжджали, думали, що вони вище нашого рівня і гідні більшого, ніж «Шахтар». Це Елано, Матузалем, Маріка... Єдиний, хто грамотно добився багато чого, - це Тимощук. Причому саме в «Зеніті»! У «Баварії», звичайно, трохи менше...

Можливо, ще Брандау продовжує чогось добиватися. Я говорив Вілліану: «Буде складно. Коли ти володієш м'ячем, усі інші гравці знають, що ти будеш робити. А коли у інших футболістів м'яч - вже ти знаєш, що робити в різних ситуаціях. Тому у тебе було мало контактів з суперником і дуже мало травм.

Не знаючи на новому місці, хто і як грає, можеш обіграти одного - другий буде страхувати. Будеш дивитися, кому віддати м'яч, бо не знаєш кому! І інший може тебе травмувати. І в цьому плані будуть проблеми». Якраз так, як я йому говорив, і вийшло.

Ця розмова була до того, як він поїхав. Я просив Вілліана добре подумати, перш ніж зробити такий крок. Напевно він був під впливом оточуючих його людей. Але я настільки його поважаю, що завжди чекаю на його повернення. Я б прийняв його назад.

- Нещодавно Жадсон дав інтерв'ю, в якому дав зрозуміти, що начебто теж не проти повернутися до «Шахтаря». А Жадсона прийняли б назад?

- Звичайно. Він знає назубок нашу гру. Але не думаю, що він повернеться, - він відчуває відповідальність за своїх дітей. Тому Жадсон хотів виїхати до Бразилії, на свою батьківщину. У футбольному плані він, напевно, завтра б повернувся! Але що стосується сім'ї...

Дуже важливо, щоб діти росли і виховувалися в рідній країні. Він був одним з тих, кого я тут найбільше любив - через його тактовну поведінку і повагу до всіх інших. Він залишився таким же і в Бразилії. Я хотів би мати такого гравця.