Шахова не викликали в збірну. Він приніс чемпіонство ПАОК

Рівень вітчизняного чемпіонату в останні роки зумовив зміну прописки для багатьох наших футболістів, які поїхали шукати щастя хто куди. Хтось вибрав не менш цікавий, але більш прибутковіший варіант; хтось продовжив у чемпіонатах більш престижних, а хтось досі шукає себе, катаючись не тільки з однієї країни в іншу, а деколи й взагалі, змінюючи континенти. Покинув УПЛ декілька років тому із екс-півзахисник "Дніпра" Євген Шахов, котрий подався у ПАОК, де за декілька років встиг виграти не тільки Кубок, а й чемпіонат Греції. Щоцікаво, клуб із Салоніків цьогоріч жодного разу не програв у Суперлізі, а цієї суботи також може оформити золотий дубль, якщо зуміє у фіналі Кубка обіграти АЕК Дмитра Чигринського.

Що стосується самого Шахова, то в останні роки він залучався до збірної України, приїжджаючи час від часу на збори. Останнім часом же Андрій Шевченко його кандидатуру ігнорував й робив це цілком виправдано: Євген практично не грав за ПАОК в першій половині сезоні, часто опиняючись на лаві запасних зі своїм співвітчизником Євгеном Хачеріді. Ситуація і справді виглядала сумно, а взимку 28-річний футболіст і взагалі міг перебратись в Угорщину. "МОЛ Віді", який на днях домовився про трансфер Івана Петряка, був готовий забрати його, однак трансфер все-таки не відбувся. Як вияснилось, такий от хід подій зіграв на руку Шахову, котрий вже у 2019 році відродився та почав отримувати більше ігрової практики, чим віддячував результативними діями. В той час як Хачеріді змирився з тим, що не гратиме, Шахов продовжував старанно працювати, скориставшись повністю тим, що травмувався основний його конкурент. З кожним матчем Шахов все більше додавав, що, до слова, помітили без п'яти хвилин чемпіони Ізраїлю "Маккабі" (Тель-Авів). Саме туди, де свого часу грав його батько, і може перейти Шахов цього літа, коли в нього завершиться термін дії контракту. Він же своє завдання виконав повністю: допоміг ПАОК здобути перше за 34 роки чемпіонство, забивши переможний гол, який гарантував золоті медалі достроково, а також неодноразово стаючи MVP матчу.



Такий от прогрес та хороша гра немов натякали: разом з чемпіонством та хорошою другою половиною сезону Шахов повернеться у збірну України. Голи, асисти, визнання власних фанатів вели до того, що він знову одягне як мінімум екіпірування національної команди та зможе не тільки побачитись зі своїм найкращим другим Євгеном Коноплянкою, але й зіграти з ним. На жаль, у списку викликаних українських футболістів, що грають за кордоном, йому місця не знайшлось, в той час, як потрапив туди Андрій Ярмоленко, котрий в 2019 році на полі не з'являвся. Ні, ніхто не стверджує, що хтось кращий або гірший та й взагалі вони грають на різних позиціях, але навіть, беручи інших наших легіонерів чи гравців, які виступають на його позиції, як мінімум повернутись у розташування збірної в Шахова підстав більше.

Невиклик Шахова в збірну - не вина гравця, а питання до тренерського штабу, який часом дивує своїми рішеннями. Поки у Шевченка й справді все виходить і, якихось претензій висувати йому не варто. Сам він постійно наголошує, що виклик в збірну треба заслужити, але останнім часом складається враження, що це просто команда з окремих та заздалегідь визначених гравців, що неабияк засмучує тих, хто отримує більше ігрової практики, виглядає куди краще та результативніше, але за це отримує тільки винагороду у вигляді слів: "Ми стежимо за всіма". Приклад Шахова не єдиний, якщо згадувати те, як довго повертався в збірну Безус, все ж дещо показовий. Показовий, оскільки замість чемпіона, який в цьому сезоні жодного разу не програв на внутрішній арені, можливість грати за збірну матимуть ті, хто грав куди рідше та в рази менш ефективніше. Справедливо? Хтозна. Можливо, на позиції Шахова зараз є і більш кращі виконавці. Думок безліч, а приймати рішення Шевченку. Зрештою, на це він і головний тренер, і як показує старт Ліги націй та дебютні матчі кваліфікації Євро-2020 - поки що рішення він робить правильні...

Павло Добровольський