Шевченко у збірній! Два "ЗА", чотири "ПРОТИ"

Андрій Шевченко може стати наставником національної збірної. Незабаром екс-лідер "Динамо" повідомить своє остаточне рішення щодо тренерської вакансії. Президент ФФУ Анатолій Коньков усвідомлює, що ризикує, довіряючи вітчизняну збірну людині, в якої ще абсолютно відсутній подібний досвід, і в якої, до тогож, немає й тренерської ліцензії. Однак, подібна ситуація не є чимось новим, світ знає кілька випадків призначення зіркових футболістів на тренерський місток, практично одразу після закінчення кар'єри футболіста.

"За": ігровий досвід і життєва мудрість

Маттіас Заммер, Йохан Кройфф, так, і, напевно, і Франк Райкаард - всі вони можуть, хоча і в різній мірі, бути задоволені своїми тренерськими кар'єрами. Але навіть серед них осібно стоять дві особистості - Беккенбауер і Гвардіола.

Франц Беккенбауер (збірна Німеччини 1984-1990)

Легендарний Кайзер Франц закінчував грати в США, виступаючи за нью-йоркський "Космос". Після завершення ігрової кар'єри прийняв пропозицію очолити збірну ФРН. А оскільки у Беккенбауера не було тренерської ліцензії, бундестімом він керував на посаді "шефа команди". Під керівництвом Беккенбауера збірна Німеччини стала другою на чемпіонаті світу 1986 року, програвши у фіналі Аргентині, дійшла до півфіналу домашнього першості Європи у 1988 році, а в 1990-му в Італії таки виграла мундіаль. До слова, в останній раз у своїй історії.

Пеп Гвардіола ("Барселона", 2008-2012)

На приклад Гвардіоли вказував президент ФФУ Анатолій Коньков, коментуючи запрошення Шевченка. Так, тренерська кар'єра Пепа - ще один відмінний доказ того, що хороший футболіст хорошим тренером може стати чи не відразу після закінчення ігрової кар'єри. Правда, у випадку з Гвардіолою слід зробити одне застереження: до того, як очолити першу команду "Барселони", наставник сезон успішно відпрацював з дублем каталонської команди. Про роботу Пепа з "Барсою" красномовно скажуть сухі цифри: 14 трофеїв за чотири сезони!

"Проти": надія на харизму

Втім, вистачало і яскравих невдалих прикладів. Поки не складаються тренерські кар'єри у двох володарів "Золотого м'яча" - Руда Гулліта і Лотара Маттеуса. Не може похвалитися великими успіхами Рональд Куман. Навряд чи вихід в 1/8 фіналу чемпіонату світу і півфінал на домашньому Євро - межа мрій Марко ванн Бастена біля керма збірної Голландії. Але навіть в цілій плеяді футболістів-зірок, так і не стали хорошими тренерами, є дві історії, на яких варто зупинитися детальніше.

Георге Хаджі (збірна Румунії 2001-2002)

Кращий футболіст в історії Румунії пропозицію очолити збірну країни отримав практично відразу після завершення ігрової кар'єри. Однак, експеримент федерації футболу навряд чи варто назвати вдалим - румунська команда не пробилася у фінальну стадію чемпіона світу 2002 року. Поки не складаються справи у Хаджі і в клубному футболі.

Христо Стоїчков (збірна Болгарії 2004-2007)

Не пішла тренерська кар'єра у ще одного великого гравця середини 90-х минулого сторіччя - болгарина Христо Стоїчкова. Форвард, який ставав кращим футболістом Європи, ігрову кар'єру закінчував у США, а потім - очолив збірну Болгарії. На жаль, болгари під керівництвом Стоічкова не потрапили ні на чемпіонат світу 2006-го року, ні на чемпіонат Європи-2008.

Ідеальний приклад: надійний помічник.

А самим ідеальним прикладом, на наш погляд, як гравець-зірка може стати цілком успішним тренером, служить ситуація, в якій в кінці 80 - минулого століття виявився нинішній президент УЄФА Мішель Платіні. А через трохи більше 10 років - знаменитий німецький форвард Юрген Клінсманн.

Мішель Платіні (збірна Франції 1988-1992)

Легендарний капітан "триколірних" кар'єру у збірній офіційно завершив у 1987-му році. Однак восени 1988-го після невдалого старту в команди у відбірковому турнірі до чемпіонату світу-1990 Платіні знову повернувся в збірну. Правда, вже в якості головного тренера. Надолужити згаяне Платіні не вдалося, але вже в наступному відбірному турнірі Франція видала феноменальну серію (вісім перемог, жодної нічиєї і жодної поразки) і виграла групу. На жаль, на Євро-1992 французи, зігравши внічию зі збірними Швеції та Англії і поступившись данцям, не вийшли з групи. Платіні подав у відставку.

А примітний для України приклад тренерської кар'єри нинішнього президента УЄФА тим, що тоді разом з Платіні в збірну прийшов Жерар Ульє, який став помічником наставника.

Юрген Клінсманн (збірна Німеччини 2004-2006)

Перервати сумну для збірної Німеччини традиції міг ще один знаменитий гравець бундестіму Юрген Клінсманн. Як і Кайзер Франц, Клінсманн догравав у США. Точніше, поїхав в Америку через п'ять років після офіційного завершення кар'єри, провівши майже десяток матчів за "Оранж Каунті Блю Стар". А коли вирішив остаточно зав'язати з кар'єрою футболіста, наспів пропозицію очолити національну збірну, підготовлювану до домашнього чемпіонату світу. На самому мундіалі бундестім виступив цілком пристойно, посівши третє місце. Після чого Клінсманн пішов зі збірної в "Баварію", провалився там, а рік тому очолив збірну США. Причиною провалу Клінсманна в клубі, називали відсутність в "Баварії" такого помічника, яким у збірній у "Клінсі" був Йоахім Льов.