Кварцяний: Увійти до штабу збірної? Жодної конкретики не було

Колишній наставник «Волині», «Кривбасу» та запорізького «Металурга» Віталій Кварцяний — про себе й свої команди

— Їздив до запорізького «Металурга», закрив усі фінансові питання. Із цим проблем немає, я — задоволений. Попрощався з керівництвом, подякували один одному за роботу.

— Чи були з боку керівництва «Металурга» бодай якісь спроби залишити вас у команді?

— Були, коли ще був живий Заяєв. Ми тоді з ним після останнього матчу осінньої частини чемпіонату відверто поговорили один з одним і дійшли згоди, що більше в Запоріжжі я не працюватиму. Я розповів йому про своє бачення розвитку клубу та як саме потрібно було вчинити з гравцями, котрі були в обоймі.

— І як?

— Звучала пропозиція — розрахуватися з деякими футболістами і відпустити. А вже надалі будувати команду на перспективу. Але така пропозиція не була підтримана, оскільки клуб мав одразу ж викласти певні кошти.

Хоча такий варіант дешевший, аніж зараз платити цим гравцям щомісяця зарплатню. Однак президент клубу Андрій Шевчук сказав, що не піде на такий крок. А я відразу заявив, що не бачу сенсу надалі працювати з колективом.

— Отож, ви йшли з команди, маючи, по суті, на руках програму розвитку самої команди?

— Саме так. І вважаю, що керівникам «Металурга» потрібно було трохи потерпіти. Я бачив найближче майбутнє так: весною награти молодих футболістів, причому не ставити завдання будь-що зберегти прописку в прем’єр-лізі, бо на це потрібно суттєве кадрове підсилення (а витрачати величезні кошти не було сенсу). А вже в першій лізі збудувати такий колектив, який би був готовий до прем’єр-ліги. При цьому вийти на належний рівень не лише команді, а й клубу, зокрема в організаційному плані.

— І що ж далі?

— (Сміється). Розумію, запитуєте, де я продовжу працювати? Поки що немає якихось планів. Виникли питання особистого характеру, поки що вирішую їх.

— Сергій Ковалець, якого призначили головним тренером молодіжної збірної України, свого часу грав під вашим керівництвом. Що, на ваш погляд, може привнести в роботу цієї команди досвід Сергія Івановича?

— Думаю, що в Сергія Ковальця розгледіли перспективу та ще не реалізований досі потенціал. У нього є постійне бажання працювати. Подивіться: щось не склалося в Україні, спробував свої сили в Словаччині, одне слово, молодець.

Він уже вміє і знає, як працювати з молодими футболістами, тож йому, мабуть, уже з ними набагато легше, ніж із досвідченими. Тому зараз робота в молодіжній збірній України для нього по духу ближча, ніж яка-небудь інша.

— Останнім часом було чимало інформації про те, що колишні ваші клуби — «Волинь» і «Кривбас» — можуть знятися зі змагань.

— Щодо криворіжців, то скажу, що це — серйозний клуб. Там налагоджена чітка система, за якої всі, хто не потрапляє до основи «Дніпра», отримують практику в прем’єр-лізі. Єдине, що бентежить, — уся спортивна інфраструктура перебуває в оренді. Керівництво ФК не є власником самого клубу. Треба лише подякувати пану Олександру Лівшицю, що той налагодив організаційний процес.

Щодо «Волині», то її керівник Ігор Палиця вже розібрався з клубним господарством. Думаю, він зможе утримувати клуб. Отож лучани однозначно будуть функціонувати.

— Анатолій Заяєв говорив про те, що хоче бачити вас у тренерському штабі національної збірної України, вважаючи вас хорошим мотиватором. Чи є ймовірність того, що, принаймні, на засадах консультанта ви співпрацюватимете з Михайлом Фоменком?

— (Сміється). У цьому питанні жодної конкретики не було. Свого часу я сам виступав за призначення Михайла Івановича наставником збірної. У нього є свої помічники. А я — людина з периферії (сміється). Думаю, він обійдеться без мене.