Раніше ми вже повідомляли про те , що голкіпер «Штутгарта» Растко Шульягіч, що не проходить в основний склад свого клубу, прийняв рішення переїхати в Україну і прийняти громадянство нашої країни , щоб надалі мати можливість виступати за збірну України.
- Це правда, що ви готові прийняти українське громадянство і перебратися в український чемпіонат?
- Так, це правда. Я почав співпрацювати з агентом Івіцею Пірічем, який добре знає український футбол і раніше сам грав у вашій країні. Ось він і порадив мені вибрати такий шлях. Зараз Івіца вирішує питання з документами, а я продовжую тренуватися в Німеччині.
Футбол в Україні на високому рівні і цей рівень постійно зростає. Крім того, моя бабуся з України і я хотів би вперше поїхати в цю країну, вивчити мову і познайомитися з культурою.
- За основний склад першої команди «Штутгарта» ви не зіграли жодного матчу. Чому?
- Просто за першу команду може грати тільки певну кількість гравців не з Євросоюзу. А Сербія не входить до Євросоюзу. Зараз у команді багато досвідчених гравців, велика конкуренція, тому я хочу щось поміняти, щоб мати стабільну ігрову практику.
- Яка реакція в Сербії на ваше рішення?
- Думаю , у молодіжній збірній не схвалили цей крок.
- Як ваші рідні відреагували можливу зміну громадянства?
- Мої рідні мене завжди підтримують. Моя мама тим більше вважає, що я правий, бо її мама - українка. На жаль, мої батьки не розмовляють по - українськи, і я не знаю мови, але буду намагатися якомога швидше її вивчити.
- Що ви знаєте про Україну в цілому?
- Знаю , що взимку у вас дуже холодно. Ще знаю, що країна розвивається досить швидко. Цей прогрес помітний. Думаю, Україна - гарна країна.
- Вважаєте, у Вас є шанси грати за збірну України, тут дуже хороші воротарі?
- Так, я це знаю, але все залежатиме від мене. Мені всього 18, я молодий і можу ще багато чому навчитися. Я думаю, через три-чотири роки, якщо я буду стабільно грати, мій прогрес буде помітний і тоді я зможу зіграти за збірну України.
- Хто з українських голкіперів вам імпонує?
- Мої улюблені українські воротарі - Олександр Шовковський та Володимир Дишленкович. Знаєте, ми зустрічалися з останнім 10 років тому, розмовляли. Я був ще хлопчиськом, але саме через нього я став воротарем. Можна сказати, що він мій кумир у футболі. А Шовковського знають у всій Європі, хоча останнім часом він і не часто грає.
- Які ваші слабкі і сильні сторони, як голкіпера?
- Я досить агресивно граю, не боюся єдиноборств і намагаюся бути на крок попереду, йти на перехоплення, коли гравець виходить один на один зі мною. Я впевнено почуваюся на лінії воріт, і добре граю в повітрі. Єдине, що мені заважає - я емоційний. Я впевнено почуваюся в рамці воріт, але іноді мене занадто захльостують емоції на полі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Знайшов помилку? Виділи її та натисни CTRL+Enter.
Новини по темі: