"Карпати" і Костов: роман на довго?

Спокійний, неемоційний, вдумливий — таким пам’ятають українські вболівальники болгарина Ніколу Костова. 2008-го цей фахівець став біля керма донецького «Металурга» у досить скрутні для нього часи — команда безперспективно пленталася у середині турнірної таблиці, а про яскраву гру було годі й говорити.

Нікому не відомого болгарина в Україні зустріли скептично, і такий настрій не був безпідставним. Справді, чого нового міг дати «Металургу» тренер, останнім місцем роботи якого був вірменський «Бананц»? Самі розумієте, який це рівень.

При Костові «Металург» неочікувано заграв. Болгарин у своїх інтерв’ю неодноразово підкреслював, що його еталон зовсім неоригінальний — каталонська «Барселона». Команду рівня «блаугранас» Костов у Донецьку, звісно, не створив — ні з чого її було ліпити, але беззаперечний факт полягає у тому, що «Металург» справді почав грати у яскравий, привабливий футбол. Головне — Костов не забував про результат: при ньому «молодші» донеччани виходили у фінал Кубка України і лише через нещасний випадок не потрапили до групового етапу Ліги Європи (фіаско у додатковий час від «Аустрії»). Болгарин будував гру навколо мініатюрних і технічних футболістів атаки: Генріха Мхитаряна, Константіноса Макрідіса, Санні Еке Кінгслі та інших.

На жаль, незабаром гра «Металурга» потьмяніла, а команда перемістилася у середину турнірної таблиці — наставник подав у відставку, яку керівництво прийняло лише з другого разу. У прощальному інтерв’ю Костов пояснив ситуацію та дав обіцянку, яку нещодавно порушив: «Справа в тому, що ми вибудовували одну команду, а коли гравці почали змінюватися, просто не змогли награти новий колектив. Та й не варто забувати, що ніхто не застрахований від невдалих періодів. Я їду з України і не збираюся в майбутньому тренувати жоден український клуб, окрім «Металурга». У Донецьку провів два з половиною роки, це моя команда, і я просто не зможу грати проти неї».

«Карпати» та «Металург» зустрінуться у восьмому турі…

Після Донецька у Костова був не зовсім зрозумілий період із «Левскі» (при нагоді обов’язково дізнаємося, чому пан Нікола пішов у відставку після першої поразки на чолі болгарського гранда) і, зрештою, підписання контракту з львівськими «Карпатами».

Не є секретом, що посада тренера саме у «біло-зеленому» ФК має свою, скажімо так, специфіку, яка не притаманна іншим. Абсолютно точно можна сказати, що Костов влаштує серйозну перебудову, але чи готова до неї верхівка «Карпат»? Володимир Шаран також мав бажання вивести львів’ян на новий рівень, але ми ніколи вже не дізнаємося, чи зміг би він це зробити.

Можна не сумніватися, що Костов проведе серйозні кадрові перестановки: деякі, впевнений, ще влітку, а більшу частину — впродовж зимового антракту (якщо він тоді ще працюватиме у «Карпатах»). Немає підстав вважати, що Костов змінив свої тренерські принципи: радше за все, «Карпати» гратимуть у той самий футбол, що й «Металург» під орудою болгарина.

Чи зможе Костов прищепити свою філософію нинішнім «Карпатам»? Хтозна, але принаймні за рівнем нові підопічні начебто не повинні поступатися тим футболістам, із якими коуч працював у Донецьку. Залишається довести цих гравців до ладу.

Гліб КОРНІЄНКО, «Український футбол».