Павлов: Іщенко сам захотів перейти з "Шахтаря" до нас

Незмінно люб’язний наставник маріупольців ставить співрозмовника у ступор.

— А про що, власне, хочете порозмовляти? — вражає Павлов автора цих рядків незнаною раніше підозріливістю. — Різні ж є теми, а окремі з них — неприємні для мене.

— Ну, в нас у газеті є рубрика «Прев’ю до туру», де ми опитуємо гравців або тренерів колективів ПЛ…

— …У такому випадку я готовий до спілкування!

— Однак почати нам доведеться з попереднього ігрового дня… Миколо Петровичу, не ображайтеся, але ваша дебютна зустріч у 2013-му з «Металургом» із Запоріжжя була вкрай невидовищною.

— Гаразд. Тоді я вам задам зустрічне запитання: чи були в 19 турі видовищні матчі?

— Мені, як профану, сподобалася гра «Металіст» — «Металург» Д. Точніше один її відрізок: від другої половини першого тайму до першої половини тайму № 2.

— Погоджуся з вами. Тепер поміркуємо: чому цей поєдинок виявився єдиним, цікавим із естетичної точки зору? Бо зустрілися команди з класним добором виконавців, переважно — легіонерів. Які зуміли навесні, на наших полях, після завершення зимових зборів показати хороший футбол.

А у нас що під руками — всуціль молодь. Ми ж — ледь не наймолодша команда ПЛ!.. Це — найперша причина. Друга полягає в тому… ось вам колись ламали носа?

— Так. Неприємне відчуття.

— А уявіть, що людині зі зламаним носом доводиться виходити на поле — саме так діяв Таргамадзе. Інший наш футболіст — Ордець — дебютував у елітному ешелоні України. Іщенко, як-то кажуть, із корабля на бал повернувся з «Шахтаря» за день до гри із Запоріжжям.

Участь Окріашвілі була під питанням. Ємельянов до того місяць хворів. Ярошенка ми втратили на 20 хвилині. Через усе це сталися окремі перестановчі зміни: центральний захисник Полянський змушений був діяти на місці опорного…

Цього достатньо для не надто красивої гри? А ще треба згадати, що протистояв нам сильний колектив із середнім віком футболістів, що на чотири роки перевищує наш!

— З огляду на сказане вами, можу припустити, що наступне моє питання — «Чи погоджуєтесь із тезою, що перемога «Іллічівця» несправедлива?» — знімається… То, до слова, сказав ваш попередник Ігор Леонов…

— Так я з вашою тезою лише погодитися можу! Ви зрозумійте: нас­тавник «Металурга» Сергій Зайцев зліпив непогану команду, якби він працював у Запоріжжі увесь сезон, питання їхнього вильоту з ПЛ не стояло би — запевняю вас!

— Давайте перейдемо до нас­тупного опонента. Я записав собі три речі: по-перше, «Металург» непогано виглядав у Харкові; по-друге, підопічні Юрія Максимова можуть вважатися вашими безпосередніми конкурентами за місце в Лізі Європи; по-третє, чи почали підготовку до п’ятничного матчу?

— Почну з останнього… У неділю був вихідний, бо Руслан Фомін святкував день народження, ну й хлопці трохи розслабилися. У понеділок ми відновлювалися, парилися. Власне, вивчення донеччан почалось у вівторок… Що можу сказати?

Дуже сильний супротивник, в якого чотири українці й семеро іноземців-збірників. Вони фаворити в нашій грі. Й ми, мушу зазначити, не є їхніми конкурентами: наша ціль — зростати, тому єдиний конкурент у нас — ми самі… Про подібні «завдання» на сезон, які ви згадали, вперше чую. То вигадки журналістів…

— Миколо Петровичу, в цьому поєдинку одна з ключових ролей буде відведено Іщенку: ще три тижні тому ви казали мені, що пишаєтеся з приводу повернення Миколи в Донецьк, а тут, як ви сказали, з корабля на бал приїхав до Маріуполя.

— Обставини так склалися: відновився Олександр Кучер, тож Коля вирішив за краще допоки виступати в «Іллічівці».

— Тобто це його не в оренду дали, а він сам захотів?

— Звичайно, у мене ніколи не грають футболісти, в яких немає бажання! Як колись приїхав назад Полянський, так і тепер Іщенко побачив резон виступів під моєю орудою… Думаю, з «Металургом» обоє матимуть багато роботи.