Денис Босянок: Хіба що сліпий не помітив зміни від Блохіна у "Динамо"

В розмові з журналістом сайту "Футбол 24" провідний коментатор аналізує надзвичайно вдалий для українських клубів єврокубковий тиждень.

"Шахтар" грає з позиції сили проти "Ювентуса" і не перемагає лише "завдяки" поперечині на воротах туринської арени. "Динамо" без надзусиль відбирає три очки у хорватських одноклубників. Врешті, перемоги "Дніпра" та "Металіста" в Лізі Європи вивели ці команди на перші сходинки в групах. На такий успіх могли сподіватися лише відверті оптимісти, чи не так?

Денис Босянок, до якого ми звернулися з проханням про інтерв'ю, вважає, що українські клуби зробили логічні висновки з попередніх невдач. Коментатор не поспішає пророкувати "Шахтарю" вихід в плей-офф, зате наголошує на якісних змінах в грі київського "Динамо".

- Денисе, чи здивував вас настільки врожайний для нашого футболу тиждень?

- Я дуже радий такому результату. Напевно, цей тиждень показав, що наші клуби можуть вчитися і розвиватися. Це свідчить також про те, що у клубах працюють у правильному напрямку.

- Розпочнімо з першого матчу... У вівторок "Юве" постав не бездоганною командою. Більше того, "Синьйорі" заледве вдалося втримати нічию. Ви здивовані такою картиною?

- Так, я був здивований насамперед тим, наскільки слабко "Ювентус" зіграв в обороні. Хоча можна говорити і про те, що це заслуга команди, яка змусила його так грати, і яка грала лише на чужій половині поля. "Шахтар" був ближчим до перемоги, ніж "Ювентус". Команда вийшла вигравати в Турині у найтитулованішої команди Італії. З "Юве" завжди важко грали і радянські клуби, і українські. Хоча збірна Радянського Союзу, до речі, грала з італійцями успішно.

- Українські вболівальники розбилися на два табори. Одні вболівали за "Шахтар", інші, як не дивно, за "Ювентус". Кого підтримували ви?

- Я не люблю обидва клуби - і "Шахтар", і "Ювентус". "Стара Синьйора" - це моя найбільш неулюблена італійська команда. Чому не люблю "Шахтар", напевно, не потрібно пояснювати. Тому просто було цікаво, як гратиме "Ювентус" в цьому сезоні, адже команда залишається загадкою для мене. Начебто є головний тренер, але він по ходу гри не працює. Саме "Ювентус" мене цікавив більше.

- Як спеціаліст італійського футболу, чи бачите "Ювентус" у плей-офф, зважаючи на матч зі "Шахтарем"? Якщо так, то хто складе компанію "б'янконері" - "гірники" чи "аристократи"?

- Ви знаєте, не зовсім правильно говорити про підсумки після перших двох турів. Їх потрібно робити після стикових матчів, тобто, коли зіграють третій-четвертий тур. Саме тоді ми бачитимемо горизонт. Італійці не програли в цих матчах. Вони не переконали, але й не програли. Ми чудово знаємо здатність італійських команд додавати по ходу групового турніру. В "Ювентуса", на відміну від того ж "Мілана", є величезний резерв, як на мене. Є глибина. Тож ще нічого не втрачено.

- Тепер до справ столичних. Чи помітили ви різницю між "Динамо" Сьоміна і "Динамо" Блохіна?

- Безперечно! Різниці не помітив тільки сліпий, до того ж байдужий до "Динамо". Команда почала дихати, в неї чіткіше забилося серце. Якщо говорити простішими і приземленішими словами, - команда почала працювати. Запрацював колектив (як ансамбль) і запрацював кожен футболіст. Командна швидкість зросла в рази, якщо порівнювати з часами Сьоміна. Блохін - "сердечний" тренер. Можна йому закидати, що він не багатий тактично стратег. Можливо, він ще не достатньо мудрий тренер. Зате він добре працює серцем. Блохін не потерпить ледарства на полі.

- Кому з легіонерів не по дорозі з Блохіним?

- Життя покаже. Звичайно, не всім буде по дорозі з новим тренером, але я не сумніваюся, що шанс буде в кожного. Не вважаю, що є підстави говорити про певне упередження Блохіна щодо легіонерів. Це лише балачки.

- Чи не помилився Суркіс, обравши Блохіна? Чи не помилився сам Блохін, промінявши збірну, де, начебто, все гаразд, на клуб, в якому доведеться розчистити авгієві стайні?

- Блохін чекав на цей шанс всю свою футбольну кар'єру. Рано чи пізно він однаково пішов би до своєї улюбленої команди. У збірній все-таки він себе вже зарекомендував, вийшовши в чвертьфінал чемпіонату світу. Він побудував свою команду, з якою зіграв на двох фінальних турнірах. В принципі, це вже досягнення. Працювати в "Динамо", найріднішій команді, йому не доводилося. Багато його попередників не зовсім вдало скористалися цим шансом. В Блохіна цей шанс з'явився зараз. Звісно, він не міг відмовитися від такої нагоди. Не думаю, що в когось є право засуджувати Блохіна. Це його рішення.

В попередні роки проблема полягала в особистих стосунках Блохіна та президента "Динамо". Ми знаємо, що Блохін - чи не єдиний український тренер, який є абсолютно незалежним у своїх поглядах. В нього є це давно. Тож, як на мене, Блохіна побоювалися запрошувати в "Динамо", або ж він не погоджувався туди йти. Зрештою, після падіння (нижче вже нікуди!) Суркіс, який також, напевно, не спав, переступив через себе.

- Попереду в "Динамо" два матчі проти "Порту", які багато в чому стануть визначальними в плані турнірних перспектив. В чому феномен цієї португальської команди? Вони чи не щороку продають лідерів, проте продовжують грати на стабільно високому рівні...

- А от в цьому і феномен команди! Там висока організація роботи в клубі, навідміну від того ж київського "Динамо". Селекційна служба "Порту" - одна з найкращих в Європі. Кожні три-чотири роки футболіст, якого відшукали у Латинській Америці і привезли в "Порту", виростає в суперфорварда. Таких прикладів безліч. У клубі неймовірно продуктивна командна робота, а тому і славні переможні традиції. Чергова зустріч "Порту" і "Динамо" викликає величезний і глибокий інтерес. Це поєдинок нових команд, але дуже старих суперників.

- Ви зізналися, що не бачили вчорашніх матчів "Дніпра" і "Металіста". Байдужі до Ліги Європи?

- Лігою Європи цікавлюся в значно меншій мірі, аніж Лігою чемпіонів. Матчі переглядаю вибірково, зосереджуючись на тих командах, які ближчі до мого серця.

- У неділю "Дніпро" й "Металіст" протестують наших грандів. Чим цікаві для вас ці поєдинки?

- Це будуть просто неймовірно цікаві матчі! Насамперед, варто звернути увагу на те, як тренери всіх чотирьох клубів працюватимуть після успішних єврокубкових ігор. Це буде неймовірно вагомий чинник для оцінки команд. В тому, наскільки успішно вдасться відновитити гравців за цей мінімальний проміжок часу, проявлятиметься тренерський клас.