Денис Голайдо: Ми не стали слабшими

Гравець донецького «Металурга» Денис Голайдо дав інтерв’ю прес-службі ПЛ напередодні зустрічі зі своєю колишньою командою.

− Денисе, якось незвично було бачити донецький «Металург» серед аутсайдерів…
− Грою ми заслужили більшого. Судячи з набраних очок, то наш виступ поки близький до провалу, але насправді все не так погано. А після першої перемоги у Маріуполі взагалі настрій покращився. Вважаю, що є підстави дивитись у майбутнє з оптимізмом.

− І все ж результати − вперта річ. За рахунок чого відбувся спад?
− Я не бачу того, що ми стали слабшими. Проти Луганська повинні були брати 3 очки, натомість не взяли жодного, пропустивши двічі необов'язкові м'ячі. Також з «Динамо» достатньо створили біля воріт киян, але підвела реалізація.

− Спеціалісти однією з причин недобору очок називають відсутність забивного форварда…
− Проблема в атаці існує, але пов’язую це не з нападниками. Потрібно всім працювати над завершенням командних зусиль. 5-6 моментів для голів маємо завжди − просто потрібно ними розпорядитись.

− Іншим аспектом, який заважає «Металургу», називають краї оборони. Туди переведені ти та Микола Морозюк − гравці, які звикли більше працювати на створення…
− Це прерогатива тренера обирати для футболіста ту чи іншу позицію. Йому збоку видніше, хто краще впорається з таким завданням. До того ж будь-який наставник не ворог сам собі і шукає оптимальні шляхи для здобуття результату.

− Вже встигли проаналізувати виліт з Ліги Європи УЄФА?
− Звичайно, мали проходити «Тромсе». Завдання стояло однозначне − подолати норвежців за сумою двох зустрічей. У нас була можливість рухатись далі, перевірити себе на фоні сильних європейських клубів. Поки не склалось…

− Вже за 3 дні «Металург» показав набагато сильніший футбол з «Іллічівцем». Чи маріупольці настільки слабші за «Тромсе»?
− Ну, це футбол, і гра на гру не випадає. Нас підштовхувало вперед передостаннє місце, лише одне очко у скарбничці. Також Володимир Пятенко провів низку перестановок у складі. Тому порівнювати сили суперників не завжди доречно.

− На черзі − «Таврія». Ще не забув про виступи у цій команді?
− Цього не може бути. Я у Сімферополі грав 8 років. Але якогось протиставлення себе кримчанам не існує. Перехід мій відбувався цивілізовано, без образ. Тому на сьогодні існує лише спортивний аспект − хочеться здобути ще одну перемогу.

− Тобто за наступним суперником ти слідкуєш завжди з особливим інтересом?
− Звичайно, Сімферополь − моє рідне місто. Підтримую зв’язок з деякими футболістами цієї команди. Перебуваю у курсі всіх новин, переживаю за те протистояння, яке стояло на заваді кращим виступам.

− Хтось зараз каже, що «Таврія» відстає у своєму розвитку у часі, інша сторона стверджує, що все відбувається на високому рівні. Правда, мабуть, десь посередині?
− Зараз цей клуб виходить на новий рівень. Відбувається побудова нової команди за допомогою точечного посилення, а не як це було рік тому, коли масово звозили іноземців і з усіма ними підписувались контракти. Гадаю, «Таврія» на правильному шляху становлення.

− Якісь матчі у формі «Металурга» проти «Таврії» запам’ятались?
− Пригадую, що перший поєдинок ми програли вдома з рахунком 1:3, але за кілька тижнів взяли реванш у фіналі Кубка України. Так чи інакше, зараз маємо здобувати 3 очки незалежно від історії та традицій.