Італійський експерт: "Професійний футбол в Україні помер"

Оглядач італійського видання BundesLigaPremier Марко Ґатті, який вже протягом багатьох років стежить за українським футболом, з болем в серці підсумовує результати чергового сезону чемпіонату України.

Я пишу за кілька днів до того, як Шахтар виграє останню гру і буде оголошений чемпіоном України. Моє мовчання, яке тривало кілька тижнів, було свідомим, адже мені здавалось, що деякі події просто марно коментувати. Зараз, коли пристрасті дещо вщухли, я можу перейти до огляду останніх подій.

Український чемпіонат закінчився, хоча залишилось зіграти ще один тур. Справа в тому, що не тільки закінчився сезон 2011/2012, але й професійний футбол тут в Україні помер. На жаль, великі інтереси і купи доларів підірвали довіру до турніру і спотворили його спортивну складову. Давайте подивимося, що сталося і постараємося зрозуміти, які проблеми потрібно вирішити (якщо у когось ще дійсно є бажання врятувати від смерті цей чемпіонат).

Бог грошей. Ліга чемпіонів, безумовно, є турніром захоплюючим і бажаним для всіх кращих команд на європейському континенті: УЄФА, на жаль, почавши революцію в європейському клубному футболі, зробила фатальну помилку. Престиж і великі гроші, які крутяться в Лізі Чемпіонів, - особливо в порівнянні з нецікавою і непривабливою з фінансової точки зору Лігою Європи, - призвели до того, що у всіх європейських чемпіонатах почалася справжня гонка за "місце в Лізі чемпіонів". Спокуса отримати мільйони євро від продажу телевізійних прав і бонуси, які надає Європейська Федерація, неминуче призводить до появи нав'язливого прагнення забезпечити можливість участі в престижному турнірі.

І яким же був результат цього процесу в Україні? Корумпованість чиновників, арбітрів, поява клубів, які "працюють" на користь тієї чи іншої команди. У цій золотій лихоманці, звичайно, перевагу мають більш багаті клуби. В Україні місць, виділених для Ліги чемпіонів, лише два: перше місце дозволяє потрапити в основну сітку турніру напряму; друге - дає право поборотися за вихід до Ліги чемпіонів через кваліфікаційні раунди. Тепер боротьба за титул стала питанням життя або смерті. Перше місце в цьому сезоні - як, зрештою, і протягом кількох останніх років - дістанеться Шахтареві, київське Динамо буде другим, а Металіст, який за останні роки перетворився на доволі цікаву яскраву команду, змушений задовольнятися бронзовими медалями і участю в Лізі Європи.

"Бідний" Металіст. Тим не менш, саме Металіст в цьому сезоні став кращою українською командою в єврокубках, дійшовши до чвертьфіналу Ліги Європи, в той час як Динамо вже в серпні вилетіло з Ліги чемпіонів, програвши в кваліфікації Рубіну, а Шахтар в "дуже складній" групі G зайняв останнє місце. В чемпіонаті Металіст, як я вже говорив, йде третім, на вісімнадцять очок відстаючи від першого місця (!): вам це не здається трохи дивним? Мені - так.

Судді і Колліна. Вони навіть запросили легендарного П'єрлуїджі Колліну, щоб той розібрався в цьому божевіллі і спробував звільнити місцеву систему суддівства від корупції. Зрештою, нічого хорошого з цього не вийшло: цього року ми бачили все, аж до драматичних епізодів матчу Шахтар - Динамо з незрозумілим видаленням Гармаша, яке по суті ознаменувало остаточну перемогу Шахтаря в чемпіонаті. Сподіваюсь, Колліна, який подовжив свій контракт до 2015 року, все-таки передумає і сконцентрується на інших речах, адже результатом його роботи було повне фіаско. Систему незалежного арбітражу він не створив, махінації нікуди не зникли, а результати чемпіонату, як і раніше, можна передбачати перед початком турніру.

Конфлікт інтересів. Дане питання вже піднімалося цього року президентом Дніпра Ігорем Коломойським: це абсолютно неприпустимо, що голава Федерації футболу України доводиться братом президенту Динамо Ігореві Суркісу, а власник Шахтаря, олігарх Рінат Ахметов, є людиною наближеною до Президента України Віктора Януковича. Якщо не покласти кінець конфлікту, нічого не зміниться, враховуючи той факт, що футбол в Україні завжди був хорошим засобом для підвищення популярності і престижу тих, хто при владі. В цьому криється причина нездатності місцевих команд конкурувати з представниками провідних європейських ліг.

Мені подобається український чемпіонат. Команди з України творили історію радянського футболу і часто були на провідних ролях в Європі. Тому я, як шанувальник футболу в цілому, хотів би закликати тих, хто відповідає за прийняття відповідних рішень, з мудрістю виконувати свою роботи і проявити повагу до мільйонів українських уболівальників.