"Хто грав у Кварцяного - в цирку не сміється": найкращі цитати коуча "Волині"

Штрихи до портрета. "УФ" зібрав найкращі історії про нього, а також його власні яскраві цитати.

- Хачериді, треба було атаку підтримати, піти вперед, віддати та відкритися, а ти як тюлень зв’язаний бігаєш по колу. Ну, що ви молоді такі тупі? Хачериді, в гуртожиток підеш жити.

- Зараз слухаєш радіо: жінки кажуть, що мужиків немає - один наркоман, інший алкоголік, третій кудись у тундру поїхав, пиво п’ють. Немає зараз мужиків. А де я їх повинен взяти?

- Наші гравці зовсім не виконали установку на гру. Це трагедія з мізками футболістів, це велика проблема. Нічого не розуміють. XXI століття убило розум, мислення, логіку, кмітливість людей.

Вони в мене сьогодні стільки крові попили, це просто жах, це просто катастрофа. Усі, як один. Що 33-річні, що 17-ти, що 15-ти - перелякані, тому що в них в голові, напевне, тільки комп’ютери, і ця проблема буде мучити нас усіх дуже довго.

- Пічкур дуже тяжка людина. Не п’є, не курить… Інші хоча б пиво п’ють. А він ніколи не розслабляється.

- Не треба купувати гравців по 10 мільйонів доларів. Можна купити хорошого виконавця всього за пару вагонів картоплі. Зекономимо грошей, дамо більше преміальних хлопцям.

- Ну що поробиш, такий вже в мене характер. Кричиш футболістові: "Петя, Петя!" - він не чує. А тільки рявкнеш: "Урод, я тебе приб’ю!" - чує відразу ж і починає заводитися на полі.

- Нападник сьогодні на курорті був. Зараз буду різати його на шматки та поштою відсилати на батьківщину. Їх тільки кувалдою потрібно виховувати…

- У вас є гравці, які виступають за збірні якихось республік? Що вони там роблять, не розумію. За тарілку супу куплені й за тарілку супу і склянку чаю грають.

Поки не пізно, потрібно півкоманди розігнати, а на їхнє місце набрати нових футболістів. Нехай сидять удома, оселедці чи банани продають

- Увесь другий тайм проіснували. Бігало стадо баранів. Було соромно, сиділи на лаві. Чому не грав Шарпар? Самі спитайте у цієї людини з нізвідки. Він грає, як приходить зарплатня, два-три дні. Закриється в туалеті і сміється з усіх. Подавиться цими грошима або згниють у скрині.

- Вони ж усі з дружинами поприїжджали, неандертальці. Бази для них немає, вони всі вдома. Що він уночі робив? Може, вранці тільки з дружини зліз, йо-майо? Ось і пов­зав по полю. Чи не розбігся, переставними кроками біг із високим підніманням стегна і вдарив у штангу, переляканий боснієць.

Як з ними працювати, якщо вони пенальті не забивають? У Маріуполі перед кубковим поєдинком усі били пенальті: а раптом нічия, додатковий час? До речі, до цього йшло. Били всі 25 осіб, включаючи тренерів.

Один Сіанкам у штангу поцілив! І все. Тепер думай. Краще в Борисполі десь в аеропорту працювати, дорогу підмітати… Ось професію вибрав, йо-майо!

- Я скасував харчування, і сьогодні гравці були трохи злішими. У футбол грають голодні, злі і кмітливі. Усе - харчування за свої гроші. Нехай їдять, що хочуть, хоч гумові чоботи. Будуть голодні і розумні, почнуть думати, де взяти шматок хліба.