Коноплянка: Не подобається те, що відбувається у сучасному футболі

У Євгена Коноплянки поцікавилися, як він відреагував на результати жеребкування плей-оф, де «синьо-жовтим» путівку до Бразилії доведеться виборювати у протистоянні з титулованою збірною Франції.

– Ще до жеребкування я казав, що особисто для мене немає значення, кого саме жереб нам обере в суперники. Чому? По-перше, я не можу вплинути на процес жеребкування. Тому навіщо витрачати нервові клітини на його наслідки?

Як на мене, то я взагалі б волів, аби всі вісім команд перебували в одному кошику – у своїх групах всі стали другими, то про який розподіл на сіяних і несіяних може йти мова? Мені це не зрозуміло, але в ФІФА та УЄФА свої правила.

Та й загалом мені багато чого не подобається з того, що відбувається у сучасному футболі – як в Україні, так і за кордоном. Але вплинути на ці процеси наразі я не можу. Можливо, колись, якщо стану футбольним чиновником, то зможу щось змінити. А зараз я повинен просто виходити на поле і грати у футбол.

По-друге, у плей-оф слабких суперників не буває. Зрозуміло, що з чотирьох команд ніхто не хотів отримати Францію. І навпаки, всі ледь не в один голос казали, що найкращий для нас варіант – Ісландія.

– Ти хочеш сказати, що притримувався іншої точки зору?

– Та ні. Адже насправді Франція звучить набагато грізніше, ніж Ісландія. Та й Швецію і Румунію також не можна поставити з французами в один ряд. Тому виходить, що ми отримали таки найгірший варіант. Але в тому й річ, що футбол не піддається жодним законам – ні логіки, ні тим більше статистики.

Навіщо далеко ходити за прикладами. Попереднього відбору на чемпіонат світу перед жеребкуванням плей-оф вся Україна хотіла отримати греків. Вони нам і випали, а чим усе закінчилося? Причому ми примудрилися, зігравши внічию у гостях, програти на власному полі.

– На твою думку, за рахунок чого Україна може обіграти Францію?

– Коли брати індивідуальну майстерність гравців, то перевага на боці французів. Але у футболі не менш важливу роль відіграє ще й наявність на полі колективу однодумців. Мені здається, що в цьому компоненті перевага на нашій стороні.

Не вдаватимуся в деталі, але скажу таке: найголовніше, що вдалося Михайлу Фоменку, коли він очолив збірну, то це змінити ставлення гравців до виступу за неї, а також значно покращити мікроклімат.

– А той факт, що з чотирьох попередніх спроб ми жодного разу не пройшли плей-оф, може негативно вплинути на тебе і твоїх партнерів?

– Дурниці. Якщо на подібні речі звертати увагу, то можна взагалі не виходити на поле. Та й кожна серія має початок, але має і кінець. То чому б саме зараз нам її не перервати? Зрештою, статистика існує для того, щоб намагатися її покращити