Скромний Кучер і його Ірина (ФОТО)

Дружина Олександра Кучера Ірина каже, що той нiяковiє, коли його на вулицi впiзнають уболiвальники

-- Де ви познайомились з Олександром?

-- Це було 2006 року, в груднi, на весiллi екс-гравця "Металiста" Олексiя Олiйника. Я була дружкою, а Сашко -- дружбою. Загалом усе цiкаво вийшло. Я з Луганська, Сашко -- з Києва. Навчалася у Харковi, а вiн там грав у футбол. Ми ходили в однi й тi ж заклади, але нiколи не бачились. I от зустрiлися на весiллi, яке було в Запорiжжi. (Усмiхається).

Вiн настiльки скромний, що навiть не сказав, як його звати. Просто кидав у мiй бiк погляди, а поговорили ми з ним лише наступного дня. Хвилин п'ять, i роз'їхалися -- вiн у Харкiв, я в Київ, де влаштувалася на роботу. Вiн навiть телефону мого не попросив. Лише потiм узяв номер у подруги i наважився подзвонити.

Олександр запропонував разом зустрiти Новий рiк. Я погодилась i приїхала до Харкова. Тодi ми й зрозумiли, що не можемо одне без одного. Сашко сказав, що нiкуди мене не вiдпустить, тож я звiльнилася з роботи i переїхала до нього в Харкiв.

-- До весiлля йшло довго?

-- Два роки. Побралися ми в Києвi, хоча вiн тодi вже перейшов у "Шахтар", i ми жили в Донецьку. На нашому весiллi майже не було футболiстiв -- усi роз'їхалися у вiдпустки, тож вийшла сiмейна забава. А через три роки в нас з'явився Лук'янчик.