Сьомін вимагатиме переграти матч проти "Шахтаря"

Головний тренер "Динамо" Юрій Сьомін дав свою оцінку емоційній п'ятихвилинці в суботній грі з "Шахтарем", в результаті якої суддя Юрій Вакс пред'явив другу жовту картку Денису Гармашу і зажадав від самого Сьоміна і другого тренера гірників Олександра Спиридона покинути тренерські лавки:



- Наші емоції в ці хвилини зрозумілі, адже на полі творилася несправедливість у найвищій мірі. Причому навіть не відносно моєї команди - щодо футболу.

У моєму розумінні арбітри повинні були сприяти видовищу, щоб глядачі, що заповнили цей прекрасний стадіон, могли отримати справжнє задоволення. Судді ж, на жаль, шукали найменшу можливість, щоб зупинити гру і дати нашому футболісту картку. А згадайте епізод в самому початку гри, коли гравець "Шахтаря" при подачі Гусєвим кутового борцівським прийомом поклав на газон Бетау! Подивіться відеозапис - і самі зробіть висновок, слід було судді призначати пенальті чи ні.

Ми могли як програти цей матч, так і виграти, адже поєдинок, поки ми залишалися в рівних складах, проходив з абсолютно рівними шансами. Що ж до того епізоду, з якого почалася вся ця плутанина, то я бачив, як Луїс Адріану вдарив Гармаша в голову ліктем. Таке часто буває у футболі, адже це - контактний вид спорту. Доктор і масажист вибігли на газон, щоб надати Гармашу допомогу, а суддя велів футболісту покинути поле.

Всі, повторюся, бачили, що масажист ще не покинув поле, тому відновлювати гру було не можна. Але раз Пятов вибив м'яч, а Вакс не пред'явив йому картку, значить, він так чи інакше дав згоду на продовження матчу, хоча на газоні і знаходилася стороння людина.

Відразу сказав про це четвертому арбітрові Юрію Мосейчук. "Розкажи головному по зв'язку", - кажу. У суддів адже для цієї мети є спеціальні навушники з мікрофоном. Реакції не було. Більш того, в нашу розмову втрутився другий тренер гірників - сутичка, яка призвела до справедливого видалення нас обох, з цього і почалася.

- Емоційність Гармаша після видалення вам теж зрозуміла?
- Будь-який гравець переживав би, отримавши не по справі два "гірчичники". У першому випадку йому дали картку, коли в нього врізався суперник, у другому - коли він, виконуючи вимогу арбітра, вирушав за лінію і вважав, оскільки на полі залишався масажист, що гра ще не відновилася. Сам Гармаш сказав, що в короткому діалозі на полі Вакс мотивував попередження тим, що він повернувся в гру без попередження. Але ж він її і не залишав! У будь-якому випадку, суддя зробив технічну помилку, що зробила в результаті прямий вплив на результат. Тому ми маємо право подати на неї протест і, судячи з усього, так і зробимо.

Тим більше, мені відомий прецедент на рівні Ліги чемпіонів, коли технічна помилка судді привела до перегравання поєдинку. Влітку 2001 року "Локомотив", який я тоді тренував, зустрічався у відбірковому раунді цього турніру з "Тиролем". Ми перемогли двічі (3:1 вдома і 1:0 на виїзді. - Прим. "СЕ"), після чого УЄФА змусив нас відповідну зустріч переграти. Виявилося, австрійці подали протест, тому що суддя показав картку не тому нашому гравцю, якому слід було. Для Піменова ж, якби суддя не помилився, це був би вже другий "гірчичник".

- Ви допускаєте, що на якість арбітражу могло вплинути зроблену напередодні Мірчею Луческу заяву: мовляв, Вакс - суддя "київський", і рішення буде неодмінно приймати на користь гостей?
- Поза всякими сумнівами. Донецький колега, роблячи подібні заяви, заздалегідь створює напругу, яку не всякий арбітр витримає. Пам'ятаю, перед нашою грою у фіналі Кубка України минулої весни він розкритикував суддю, дорікнувши його в продинамівській спрямованості. Не виключаю, що саме з цієї причини рефері і прийняв тоді кілька явних рішень не в нашу користь.

- Після поразки на "Донбас Арені", виходить, золота гонка починається спочатку?
- А вона залишалася б гострою в будь-якому випадку. Тепер нам важливо зберегти характер і бойовий дух до самого фінішу. Ну і, звичайно, щоб нас в кожному поєдинку підтримували вболівальники. Адже не сумніваюся, що залишилися в чемпіонаті суперники будуть націлені на "Динамо" подвоєною мотивацією. Але нам до цього не звикати ...