Головний тренер національної збірної України Олег Блохін розповів про підготовку до поєдинку проти Швеції.
- Олеже Володимировичу, біля керма збірної Ви трохи більше року. Вистачило часу на створення тієї команди, яку Ви прагнули підготувати до Євро-2012?
- Відверто кажучи, ні. Кілька місяців не вистачило. Чому так трапилося? В першу чергу потрібно було переглянути всіх гравців. Проте такої нагоди не було, бо постійно хтось був травмований. Зіграти в більш-менш тому складі, який я бачив, так і не вдалося. На це я вплинути не міг. Футбол - травматичний вид спорту, непередбачувані обставини часто впливають на підготовчу роботу.
- Крім травм, якісь інші труднощі були в підготовці?
- Ні, в принципі. В іншому у нас робота налагоджена.
- Збірна під Вашим керівництвом провела більше десяти матчів. Які, на Ваш погляд, можна занести в актив?
- Усі. Як в актив, так і в пасив. Матчі, хоч і товариські, які мають інше емоційне забарвлення, надавали інформацію для роздумів. Хтось з викликаних футболістів наданим шансом зміг скористатися, хтось - ні. Є думка, що не кожен гравець може одразу проявити найкращі якості в збірній. На мій погляд, кандидати до національної команди мають одразу показувати певний рівень.
За ці ігри ми зібрали багаж інформації, маємо повну уяву про всіх, з ким працювали і з ким готуватимемося до наступних випробувань.
- Були такі гравці, на кого Ви дуже розраховували, проте в підсумку довелося відмовитися від їхніх послуг?
- Так. До збірної приїжджали кандидати з клубів, де вони відігравали провідні ролі. Цього від гравців вимагали і в національній команді. Тут вони, так би мовити, "загубилися". Це мене дуже розчаровувало. Показувати дуже добру гру в клубах, а в збірній не демонструвати навіть половини своїх можливостей! Не вдаватимуся в причини. Мені вони незрозумілі.
- Матчі проти Німеччини та Австрії фахівці та любителі вважають найкращими під Вашим керівництвом. Ви поділяєте цю думку?
- Якщо брати гру з Німеччиною, то перед нею у нас 11 людей випали з обойми. Як сказати за таких умов, що це найкраща гра? Молодці хлопці, зібралися в потрібний момент, я вдячний їм, що за тих проблем, які в нас виникли, вони виглядали дуже пристойно. З австрійцями мені сподобалося те, що команда, яка знаходилася далеко не в ідеальному фізичному стані, на жилах вирвала перемогу. До того ж, грали вдесятьох. Молодці хлопці. Проявили морально-вольові якості, показали, як можуть долати труднощі.
- Ви певний час награвали на позиції правого захисника спочатку Федецького, потім Бутка, але в матчі національної команди проти Ізраїлю дуже ефективно закривала бровку динамівська зв’язка: Гусєв - Ярмоленко. Плануєте цей тандем використовувати в такій якості в майбутньому?
- В підсумку я визначився: Баль буде грати (посміхається. - Авт.). Щодо тактики, даруйте, я зараз не буду говорити. Десь гра цієї пари на правому фланзі мені сподобалася, хтось на цій позиції виглядав не так ефективно. Відштовхуватися будемо, мабуть, від першої гри - проти шведів. Коли визначимося, як будемо діяти проти скандинавської команди, тоді й дізнаємося, який гравець на якій позиції принесе найбільшу користь.
- Олеже Володимировичу, яка найсильніша ігрова ланка нашої збірної?
- Думаю, середня.
- Вона виконує й основну атакуючу функцію. В передню лінію, якщо взяти другу частину чемпіонату України, ніхто своєю грою не проситься?
- Якщо ви зараз назвете мені таке прізвище, я негайно викличу цього футболіста на збір. Давайте дивитися. Чемпіонат Росії: Кержаков забив 23 м’ячі; Німеччина: Хунтелар - 29, Гомес - 26, Левандовський - 22; Італія: Ібрагімович - 28, Ді Натале - 22; Англія: ван Персі - 30, Руні - 26. Про Іспанію взагалі не варто говорити. У нас, як ви знаєте, навіть 15 голів ніхто не забив. Для нашого чемпіонату, ви мене вже вибачте, це дуже низький показник. Тому, коли нападник ображається, що його не запрошують до збірної, то в такій ситуації варто подивитися на себе. Сісти і подумати, чого його немає серед найкращих футболістів країни. Якщо форвард не може сам для себе створити ситуацію для взяття воріт, для мене це не нападник.
Далеко ходити не треба. Перший матч граємо зі шведами. Там є Ібрагімович. Він і сам забити може, і передачу результативну віддати. Людина грою в клубі заслуговує на виклик до національної команди. Це - показник.
У нас же навіть постійно граючого в клубі нападника знайти важко. Девіч то грає, то ні, Селезньов то сидить, то виходить. Шевченко на три місяці вибув. Дай Боже, щоб він набрав до Євро-2012 необхідну форму. Більше нікого немає. Решта - іноземці: Адріано, Крістальдо, Бланко, Майкон, Аді…
- Стосовно захисної ланки: через травму не гратиме Чигринський, а вибір і так невеликий.
- У нас є проблема як з центральними, так і з крайніми захисниками. Вони не нові, йдуть ще з 2006 року, коли ми також не могли знайти футболістів цих амплуа необхідної кваліфікації. Якщо образно висловитися, то наші захисники навіть м’яч вправно не відбирають. На зборах будемо серйозно говорити з кожним. Тут, в іграх з більш слабкими суперниками, вони не показують необхідного рівня. А ми готуємося до чемпіонату континенту! Там, самі розумієте, доведеться стримувати тиск найсильніших футболістів Європи. Ібрагімовіч, Бензема, Руні - одні з найкращих в світі у своїх амплуа. Думаємо, як будемо їм протистояти.
- Як по собі відчуваєте, хвилювання по мірі наближення Євро нарощується?
- Ні, турбот збільшується. Всі плани реалізовуються. Ми маємо апробовану програму, за якою готувалися раніше. Трохи її змінили. 2006 року вона дала результат. На чемпіонаті світу в Німеччині у функціональному плані наша команда виглядала нормально. Можливо, десь поступалися в техніці. Психологічно провалили перший матч з Іспанією. Ми знайшли помилку в підготовці до нього. Не буду розкривати подробиці. Були нюанси, які врахували й виправимо. На помилках ми вчимося.
- Вас не хвилює, що в кінці сезону деякі гравці тільки набирали форму, а в когось вона вже пішла на спад?
- Мене турбує, що деякі гравці не показують постійного рівня. Спад не спад, а футболіст не має опускатися нижче піднятої планки майстерності, яка відповідає рівню національної збірної. Втома в кінці сезону закономірна, а ось що робити з відсутністю ігрової практики? Воронін в московському "Динамо" не грав, Мілевський грів лаву запасних в "Динамо" київському. Алієв також може грати краще. Повторюється історія 2006 року, коли ми змушені були запрошувати футболістів, які сиділи в запасі в клубах, і давати їм ігрову практику. Так було з Бєліком, Радченком, Свідерським… Мене це, звісно, не влаштовує. Бо треба спочатку завоювати місце в складі своєї команди. Інакше як я можу звернути увагу на можливо корисного для збірної гравця? А втому в збірній, якщо виникне така потреба, ми знімемо.
- Олеже Володимировичу, Ви грали у фіналах чемпіонату світу й Олімпійських ігор. Що найважливіше в таких турнірах?
- Психологічна підготовленість. Необхідно витримати тиск з боку преси і телебачення до чемпіонату, а під час турніру - тиск з боку переповнених трибун.
- Штатного психолога не будете заводити?
- У нас була така людина перед Олімпіадами 1972-го й 1976-го років. Не думаю, що він сильно допоміг. Гадаю, він нам на нинішньому етапі непотрібен. Але якщо виникнуть якісь психологічні проблеми, то, можливо, перед стартом відбору до чемпіонату світу подумаємо над цим питанням. Можливо, і введемо таку штатну одиницю.
Взагалі-то психологічну роботу гравці мають проходити в клубах. Бо в збірну вони приходять готовими футболістами. Я можу попередити, наприклад, Кучера, через те що його вилучили в матчі проти австрійців. Однак це може бути перший і останній раз. Він не має права підводити команду. Добре, що то була товариська зустріч. На чемпіонаті Європи відбрикування, відмашки, неспортивна поведінка одразу каратимуться. Це не буде суддівство української першості. Будь-який крок у бік арбітра - це відразу "жовта" картка.
- Фінансовий стимул, на Вашу думку, впливає на гру команди на турнірах такого ґатунку?
- Не до мене запитання. Я вважаю, що стимулом вже є те, що ти потрапляєш до заявки на чемпіонат Європи. А вийшов на футбольне поле - це записується в історії. До збірної з думками про гонорари краще взагалі не приїжджати. В усякому разі до мене. У клубах заробляють непогані кошти, тож у національній команді на першому місці - престиж, особистий і країни. На першому місці має бути думка, як найкраще виступити на чемпіонаті Європи.
- Гравці напевно чули, що таке патріотизм, а чи розуміють вони зміст цього слова?
- Думаю, мають розуміти. Уявіть, що з нашої багатомільйонної футбольної країни в заявку на Євро потрапить лише 23 людини. Це величезний престиж і величезна відповідальність.
Я зрозумів, що в мене є команда, коли футболісти без низки травмованих на рівних грали з Німеччиною і на морально-вольових якостях вирвали перемогу в грі проти збірної Австрії. Зрозумів, що до хлопців щось доходить з того, про що їм кажуть.
- Перший матч на Євро - зі Швецією. На думку багатьох, він багато в чому ключовий. А для Вас?
- Я думаю інакше. Волею жереба у збірної України така група, що всі матчі будуть вирішальними. Це не чемпіонат світу, де я розумів, що поразку від іспанців можна "відіграти" в зустрічах із Саудівською Аравією і Тунісом. Тут розклади інші. Шведи - дуже непроста команда. Вони можуть бути сильніші й за французів, і за англійців.
- Нашу команду не зараховують до числа фаворитів турніру. На Ваш погляд, наскільки це справедливо?
- Якщо реально дивитися на речі, то збірні Іспанії, Голландії, Німеччини, Франції, Англії, Італії, Португалії є провідними в світі. А нинішній чемпіонат Європи взагалі буде одним з найсильніших в історії.
Проте апетит, як кажуть, приходить під час їди. 2006-го ми стрибнули трохи вище голови, навіть я. Спочатку вийшли з групи - давай чвертьфінал, пройшли Швейцарію - давай медалі! Не вийшло…
Те, що нас не зараховують до числа фаворитів, на мій погляд, добре. Буде менший тиск на команду. Дурниці, коли кричать: "Давайте вигравати чемпіонат Європи!". Наше перше завдання - вийти з групи. А там побачимо. Є приклад Греції на чемпіонаті Європи в Португалії, де не найсильніша збірна стала переможцем.
- Олеже Володимировичу, біля керма збірної Ви трохи більше року. Вистачило часу на створення тієї команди, яку Ви прагнули підготувати до Євро-2012?
- Відверто кажучи, ні. Кілька місяців не вистачило. Чому так трапилося? В першу чергу потрібно було переглянути всіх гравців. Проте такої нагоди не було, бо постійно хтось був травмований. Зіграти в більш-менш тому складі, який я бачив, так і не вдалося. На це я вплинути не міг. Футбол - травматичний вид спорту, непередбачувані обставини часто впливають на підготовчу роботу.
- Крім травм, якісь інші труднощі були в підготовці?
- Ні, в принципі. В іншому у нас робота налагоджена.
- Збірна під Вашим керівництвом провела більше десяти матчів. Які, на Ваш погляд, можна занести в актив?
- Усі. Як в актив, так і в пасив. Матчі, хоч і товариські, які мають інше емоційне забарвлення, надавали інформацію для роздумів. Хтось з викликаних футболістів наданим шансом зміг скористатися, хтось - ні. Є думка, що не кожен гравець може одразу проявити найкращі якості в збірній. На мій погляд, кандидати до національної команди мають одразу показувати певний рівень.
За ці ігри ми зібрали багаж інформації, маємо повну уяву про всіх, з ким працювали і з ким готуватимемося до наступних випробувань.
- Були такі гравці, на кого Ви дуже розраховували, проте в підсумку довелося відмовитися від їхніх послуг?
- Так. До збірної приїжджали кандидати з клубів, де вони відігравали провідні ролі. Цього від гравців вимагали і в національній команді. Тут вони, так би мовити, "загубилися". Це мене дуже розчаровувало. Показувати дуже добру гру в клубах, а в збірній не демонструвати навіть половини своїх можливостей! Не вдаватимуся в причини. Мені вони незрозумілі.
- Матчі проти Німеччини та Австрії фахівці та любителі вважають найкращими під Вашим керівництвом. Ви поділяєте цю думку?
- Якщо брати гру з Німеччиною, то перед нею у нас 11 людей випали з обойми. Як сказати за таких умов, що це найкраща гра? Молодці хлопці, зібралися в потрібний момент, я вдячний їм, що за тих проблем, які в нас виникли, вони виглядали дуже пристойно. З австрійцями мені сподобалося те, що команда, яка знаходилася далеко не в ідеальному фізичному стані, на жилах вирвала перемогу. До того ж, грали вдесятьох. Молодці хлопці. Проявили морально-вольові якості, показали, як можуть долати труднощі.
- Ви певний час награвали на позиції правого захисника спочатку Федецького, потім Бутка, але в матчі національної команди проти Ізраїлю дуже ефективно закривала бровку динамівська зв’язка: Гусєв - Ярмоленко. Плануєте цей тандем використовувати в такій якості в майбутньому?
- В підсумку я визначився: Баль буде грати (посміхається. - Авт.). Щодо тактики, даруйте, я зараз не буду говорити. Десь гра цієї пари на правому фланзі мені сподобалася, хтось на цій позиції виглядав не так ефективно. Відштовхуватися будемо, мабуть, від першої гри - проти шведів. Коли визначимося, як будемо діяти проти скандинавської команди, тоді й дізнаємося, який гравець на якій позиції принесе найбільшу користь.
- Олеже Володимировичу, яка найсильніша ігрова ланка нашої збірної?
- Думаю, середня.
- Вона виконує й основну атакуючу функцію. В передню лінію, якщо взяти другу частину чемпіонату України, ніхто своєю грою не проситься?
- Якщо ви зараз назвете мені таке прізвище, я негайно викличу цього футболіста на збір. Давайте дивитися. Чемпіонат Росії: Кержаков забив 23 м’ячі; Німеччина: Хунтелар - 29, Гомес - 26, Левандовський - 22; Італія: Ібрагімович - 28, Ді Натале - 22; Англія: ван Персі - 30, Руні - 26. Про Іспанію взагалі не варто говорити. У нас, як ви знаєте, навіть 15 голів ніхто не забив. Для нашого чемпіонату, ви мене вже вибачте, це дуже низький показник. Тому, коли нападник ображається, що його не запрошують до збірної, то в такій ситуації варто подивитися на себе. Сісти і подумати, чого його немає серед найкращих футболістів країни. Якщо форвард не може сам для себе створити ситуацію для взяття воріт, для мене це не нападник.
Далеко ходити не треба. Перший матч граємо зі шведами. Там є Ібрагімович. Він і сам забити може, і передачу результативну віддати. Людина грою в клубі заслуговує на виклик до національної команди. Це - показник.
У нас же навіть постійно граючого в клубі нападника знайти важко. Девіч то грає, то ні, Селезньов то сидить, то виходить. Шевченко на три місяці вибув. Дай Боже, щоб він набрав до Євро-2012 необхідну форму. Більше нікого немає. Решта - іноземці: Адріано, Крістальдо, Бланко, Майкон, Аді…
- Стосовно захисної ланки: через травму не гратиме Чигринський, а вибір і так невеликий.
- У нас є проблема як з центральними, так і з крайніми захисниками. Вони не нові, йдуть ще з 2006 року, коли ми також не могли знайти футболістів цих амплуа необхідної кваліфікації. Якщо образно висловитися, то наші захисники навіть м’яч вправно не відбирають. На зборах будемо серйозно говорити з кожним. Тут, в іграх з більш слабкими суперниками, вони не показують необхідного рівня. А ми готуємося до чемпіонату континенту! Там, самі розумієте, доведеться стримувати тиск найсильніших футболістів Європи. Ібрагімовіч, Бензема, Руні - одні з найкращих в світі у своїх амплуа. Думаємо, як будемо їм протистояти.
- Як по собі відчуваєте, хвилювання по мірі наближення Євро нарощується?
- Ні, турбот збільшується. Всі плани реалізовуються. Ми маємо апробовану програму, за якою готувалися раніше. Трохи її змінили. 2006 року вона дала результат. На чемпіонаті світу в Німеччині у функціональному плані наша команда виглядала нормально. Можливо, десь поступалися в техніці. Психологічно провалили перший матч з Іспанією. Ми знайшли помилку в підготовці до нього. Не буду розкривати подробиці. Були нюанси, які врахували й виправимо. На помилках ми вчимося.
- Вас не хвилює, що в кінці сезону деякі гравці тільки набирали форму, а в когось вона вже пішла на спад?
- Мене турбує, що деякі гравці не показують постійного рівня. Спад не спад, а футболіст не має опускатися нижче піднятої планки майстерності, яка відповідає рівню національної збірної. Втома в кінці сезону закономірна, а ось що робити з відсутністю ігрової практики? Воронін в московському "Динамо" не грав, Мілевський грів лаву запасних в "Динамо" київському. Алієв також може грати краще. Повторюється історія 2006 року, коли ми змушені були запрошувати футболістів, які сиділи в запасі в клубах, і давати їм ігрову практику. Так було з Бєліком, Радченком, Свідерським… Мене це, звісно, не влаштовує. Бо треба спочатку завоювати місце в складі своєї команди. Інакше як я можу звернути увагу на можливо корисного для збірної гравця? А втому в збірній, якщо виникне така потреба, ми знімемо.
- Олеже Володимировичу, Ви грали у фіналах чемпіонату світу й Олімпійських ігор. Що найважливіше в таких турнірах?
- Психологічна підготовленість. Необхідно витримати тиск з боку преси і телебачення до чемпіонату, а під час турніру - тиск з боку переповнених трибун.
- Штатного психолога не будете заводити?
- У нас була така людина перед Олімпіадами 1972-го й 1976-го років. Не думаю, що він сильно допоміг. Гадаю, він нам на нинішньому етапі непотрібен. Але якщо виникнуть якісь психологічні проблеми, то, можливо, перед стартом відбору до чемпіонату світу подумаємо над цим питанням. Можливо, і введемо таку штатну одиницю.
Взагалі-то психологічну роботу гравці мають проходити в клубах. Бо в збірну вони приходять готовими футболістами. Я можу попередити, наприклад, Кучера, через те що його вилучили в матчі проти австрійців. Однак це може бути перший і останній раз. Він не має права підводити команду. Добре, що то була товариська зустріч. На чемпіонаті Європи відбрикування, відмашки, неспортивна поведінка одразу каратимуться. Це не буде суддівство української першості. Будь-який крок у бік арбітра - це відразу "жовта" картка.
- Фінансовий стимул, на Вашу думку, впливає на гру команди на турнірах такого ґатунку?
- Не до мене запитання. Я вважаю, що стимулом вже є те, що ти потрапляєш до заявки на чемпіонат Європи. А вийшов на футбольне поле - це записується в історії. До збірної з думками про гонорари краще взагалі не приїжджати. В усякому разі до мене. У клубах заробляють непогані кошти, тож у національній команді на першому місці - престиж, особистий і країни. На першому місці має бути думка, як найкраще виступити на чемпіонаті Європи.
- Гравці напевно чули, що таке патріотизм, а чи розуміють вони зміст цього слова?
- Думаю, мають розуміти. Уявіть, що з нашої багатомільйонної футбольної країни в заявку на Євро потрапить лише 23 людини. Це величезний престиж і величезна відповідальність.
Я зрозумів, що в мене є команда, коли футболісти без низки травмованих на рівних грали з Німеччиною і на морально-вольових якостях вирвали перемогу в грі проти збірної Австрії. Зрозумів, що до хлопців щось доходить з того, про що їм кажуть.
- Перший матч на Євро - зі Швецією. На думку багатьох, він багато в чому ключовий. А для Вас?
- Я думаю інакше. Волею жереба у збірної України така група, що всі матчі будуть вирішальними. Це не чемпіонат світу, де я розумів, що поразку від іспанців можна "відіграти" в зустрічах із Саудівською Аравією і Тунісом. Тут розклади інші. Шведи - дуже непроста команда. Вони можуть бути сильніші й за французів, і за англійців.
- Нашу команду не зараховують до числа фаворитів турніру. На Ваш погляд, наскільки це справедливо?
- Якщо реально дивитися на речі, то збірні Іспанії, Голландії, Німеччини, Франції, Англії, Італії, Португалії є провідними в світі. А нинішній чемпіонат Європи взагалі буде одним з найсильніших в історії.
Проте апетит, як кажуть, приходить під час їди. 2006-го ми стрибнули трохи вище голови, навіть я. Спочатку вийшли з групи - давай чвертьфінал, пройшли Швейцарію - давай медалі! Не вийшло…
Те, що нас не зараховують до числа фаворитів, на мій погляд, добре. Буде менший тиск на команду. Дурниці, коли кричать: "Давайте вигравати чемпіонат Європи!". Наше перше завдання - вийти з групи. А там побачимо. Є приклад Греції на чемпіонаті Європи в Португалії, де не найсильніша збірна стала переможцем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Знайшов помилку? Виділи її та натисни CTRL+Enter.
Новини по темі: