Скандал! Як тренер Блохін "знущався" над гравцем Селезньовим

26 червня в Домі футболу головний тренер збірної України відповів на запитання журналістів. Зокрема, Олег Блохін дав відповідь на тему: «Чому на матч із Англією він не випустив Селезньова?».

− Справа не в Селезньові. Я не хотів Євгена ображати. Чемпіонат був інший, рівень був інший, розпал інший. Не провина Селезньова, що він забив саме стільки м'ячів. Зі мною його порівнювати не треба, то були інші часи. Був Блохін, закінчився Блохін, з'явився Шевченко, закінчиться Шевченко... Випускати потужного нападника? Проти Лескотта, проти Террі? Якщо ви гадаєте, що ми обмежуємо гравців «Шахтаря», то ви помиляєтеся. Для мене, як тренера збірної України, не існує клубів. Ми беремо гравців, які відповідають рівню збірної. Не потрібно створювати конфлікт між Києвом й Донецьком. Не подобається вам Мілевський – ваша справа. Зараз хтось встане і скаже, що йому подобається Шевчук, Федецький, − заявив Олег Блохін.

Ось як Селезньов відповів на критику Блохіна:

− Таке відбувається вже не перший раз. Я не можу зрозуміти, що означають слова «я не хотів Женю ображати». Ображати як? Я футболіст не такого рівня? Я поїхав на місяць, не зіграв на Євро ані хвилини, а тепер ще змушений слухати і читати якісь кпини. Що стосується порівнянь Селезньова та Блохіна. Як тренер може порівнювати мене із собою? Він уже не футболіст – він тренер! А переходити на особистості – це нетактовно. Олег Блохін був великим, дуже сильним гравцем, володарем «Золотого м'яча». Але зараз він уже не гравець, а тренер. І говорити слід не про кар'єру футболіста, а про тренерську. Я дуже вдячний Блохіну за те, що він включив мене в заявку на Євро. Але після того як я не зіграв жодної хвилини на чемпіонаті Європи, після того як мені не було дано шансу, говорити в інтерв'ю, що він не хотів ображати мене та мій рівень... Не слід цього робити. Якщо він не бачив у мені рівня – не потрібно було брати в збірну. Я такий, який є, і свій рівень постійно підтримую. Я два роки поспіль стаю кращим бомбардиром чемпіонату України, причому в різних командах. Не намагаюся бути таким футболістом, яким був Блохін, і ніколи ним не стану. Я був Селезньовим і залишуся Селезньовим. Може бути, ніколи не отримаю «Золотий м'яч» й не буду великим гравцем, як Шевченко, Блохін чи Бєланов. Але й Блохін ніколи не буде таким великим тренером, як Мірча Луческу або Хуанде Рамос. І ще хочу дещо сказати, але вже не про себе. Не розумію, як могли не грати Ракицький, Шевчук і Кучер. Хлопці стають чемпіонами Україні не перший рік. Вони виступають у Лізі чемпіонів. У збірній України дуже сильний підбір футболістів. Мені цікаво, який має бути рівень гравців, якщо в збірній не грають чемпіони країни? Блохін каже, що в Україні немає сильних нападників. Я ж вважаю, що в Україні багато хороших футболістів і є дуже сильна команда. В іншому – справа за тренером. Я не кажу, що саме я мав грати в збірній, що я суперфутболіст, що я – сильніший за всіх. Просто мені не хотілося б, щоб головний тренер збірної знущався наді мною після того, як я не зіграв жодної хвилини на Євро. У мене все добре. І я не розумію, чим Блохін мене «не хотів образити». Я граю в найкращій команді України – в «Шахтарі»! Дуже задоволений своєю кар'єрою і долею.