Палкін "за" Ілсіньо в збірній і "проти" ліміту

Генеральний директор "Шахтаря" висловився про питання збірної України та підсилення її натуралізованими гравцями

— Недавно, в розмові зі мною, колишній гравець і тренер «Шахтаря» Олексій Дрозденко поскаржився, що тільки за останній час тренерські PRO-дипломи отримали 150 фахівців, а одного тренера збірної України знайти не можемо. Чому в нас такий дефіцит кваліфікованих кадрів?

— Дефіцит кваліфікованих кадрів спостерігається не тільки у футбольній галузі. Сьогодні знайти хорошого фахівця на будь-яку посаду в будь-якій сфері дуже складно. Це — системна проблема освіти. А у футбольному середовищі — своя школа, свої інститути. Отож відокремлювати тренерську сферу від усіх інших немає сенсу. Зрештою, все частіше компанії і клуби починають запрошувати західних менеджерів.

Коли спілкуємося з директорами закордонних академій, то вони великий акцент роблять на освіту футболістів. На Заході система вибудувана так, що вона дозволяє відстежувати, як виконавець учиться. Із тисяч гравців у професіональний футбол потрапляють одиниці. А що з рештою? Клуб за них несе соціальну відповідальність.

Адже вони в майбутньому стають тренерами, викладачами, проявляються в інших галузях, словом, знаходять свою нішу. Сьогодні тренер — це людина високоосвічена, яка розуміється на тактиці, психології, сучасних спортивних наукових розробках, він повинен знати мови, адже через перекладача багато речей футболісту не поясниш…

— Недавно Рінат Ахметов заявив, що готовий зі свого фонду оплачувати зарплату тренера української збірної. Зараз, як відомо, на цю посаду претендують Михайло Фоменко та Свен-Йоран Ерікссон. Скажіть, заява президента «Шахтаря» поширюється тільки на іноземного фахівця?

— Це питання, напевне, не зовсім за адресою.

— Як особисто ставитеся до можливої натуралізації Луїса Адріано й Ілсіньо?

— Якщо наша збірна хоче домагатися якихось результатів (хоча би кваліфікуватися на чемпіонати світу чи Європи), для цього потрібно робити певні дії, серед яких є й натуралізація. Це посилення для збірної України. А коли футболіст ще й сам хоче допомогти команді — взагалі здорово!

Якщо він піднімає вартість нашої збірної, то дивитися на паспорт, національність, я вважаю, немає сенсу. Проте проблема наша — давня, тягнеться від введення ліміту на легіонерів. Цю концепцію, на мій погляд, треба переглянути. Необхідно обрати таку формулу, яка би посилила як український чемпіонат, так і збірну країни.

Питання — складне… Треба вивчати європейський досвід, користуючись тільки найкращим. Ось, наприклад, в Англії клуби мають право купувати легіонерів, що зіграли не менше певного відсотка матчів за свої збірні. Чого домоглися британці? Вони зробили свою прем’єр-лігу однією з найсильніших у світі. Але з точки зору збірної, щось у них не працює.

Отже, для посилення української ліги якесь зерно можемо почерпнути в англійців, водночас, упевнений, їхній досвід не можна буквально переносити на наш ґрунт. Повторюся, потрібна формула, яка допоможе збільшити вартість чемпіонату та вартість збірної. Її треба знайти й ухвалити правильні рішення.