Вернидуб: У нас немає ні свого стадіону, ні бази — взагалі нічого!

Наставник "Зорі" Юрій Вернидуб поділився думками про футбольні справи та про ситуацію в луганському клубі із "Українським футболом".

Про відпочинок: Справді, дав підопічним чотири дні вихідних. Сам трішки розвіявся. Бачу, що хлопці відпочили, відтак працюють із задоволенням. Єдиний нюанс — були відсутні шестеро гравців, яких викликали в збірні. Шевченко, Пилявський, Малиновський та Будківський поїхали до лав головної команди країни, Петряк — до "молодіжки", а Сиваков — захищати честь Білорусі.

Про сина: Його "Габала" пробилася до групового етапу Ліги Європи та бореться за чемпіонство у вітчизняній першості. Інша справа, якби Віталік виступав за команду, котра перебуває в середині таблиці чи бореться за виживання. Отож у його переїзді не бачу негативного фактора. Якщо демонструвати гідний футбол, його покличуть і з Азербайджану. Викликають же Тимо щука із чемпіонату Казахстану, правда? Думаю, Вернидуб іще отримає свій шанс. Тим паче, "Габала" протидіятиме сильним опонентам у свої групі ЛЄ.

Про ЛЄ: Зізнаюся, зрозумів одну річ. Щоби пройти до групової стадії, в усіх аспектах повинен скластися пазл: ставлення футболістів, тренувальний процес, психологічна складова, наявність свого дому, вболівальників, бази та потужного матеріального підґрунтя. За дотримання всіх умов, усе буде добре. Натомість маємо те, що маємо. Що вже поробиш? Безумовно, прикро. Можу запевнити: тренерський штаб і футболісти дуже хотіли зробити цей крок. Отож усі робили все можливе, щоби пройти "Легію". Утім, пазл не склався.

Про тих, хто пішов: Більше того, за останній рік ми втратили вісім гравців основи: Шунич, Болі, Данило, Білий, Грицай, Вернидуб, Малишев і Хомченовський. Вважаю й переконаний, що їхній рівень не середній, а вище середнього — ближче до хорошого. Нічого, життя рухається далі. Вочевидь, доведеться працювати з молоддю, щоби "зліпити" з них наших зірочок. Принаймні Петряк сповна скористався можливістю й довірою, яку йому надали. Зараз Іван виступає на гідному рівні, зважаючи, що в нього величезний потенціал, не розкритий до кінця. Не лукавитиму, прощання з хорошим гравцем — це однозначно втрата. Утім, окрім цього, важлива доля людини, його сім’ї, їхнє благополуччя. "Зоря" — одна з тих команд, які перебувають на переправі. У нас немає ні свого стадіону, ні бази — взагалі нічого! Проте ми боремося та працюємо. Вимушені доводити свою профпридатність своїм ставленням і результатами. Поки це вдається. Якщо при цьому футболісти отримуватимуть достойні пропозиції, я засмучуватимусь, але завжди буду на їхньому боці, бажаючи їм подальшого прогресу.

Про "Зорю" і бронзу: Те, що в нас є бажання й горять очі, це — однозначно. А як буде, повірте, мені складно сказати, з огляду на останні події. Очевидно, що буде непросто, позаяк маємо чимало сильних опонентів: "Дніпро", "Металіст", "Волинь", "Ворскла" й "Карпати". Дніпряни якими були, такими й залишилися, зараз це — бренд. Подивіться лише, який склад у Харкові. Відтак потрібно зробити все, щоби витримати таку боротьбу та виступити якнайкраще. Наразі в нашому чемпіонаті багато несподіванок відбувається. Не хочу щось обіцяти, щоби не ввести в оману громадськість і не обманювати самого себе. Давайте поживемо й усе побачимо.

Про заборгованості: Принаймні поки що вдається стримувати футболістів. Хлопці все прекрасно розуміють. Вдячний їм, що вони залишаються професіо налами. Можливо, вже завтра все налагодиться, а може, й навпаки. Не хочу нікого дурити. Єдине можу сказати: час лікує. Потрібно дивитися й чекати, а потім говоритимемо предметніше. На даний момент усі сподіваються, що ситуація піде на покращення, а наші заборгованості незабаром ліквідують.