Василь Рац: Я вже здоровий

Василь Рац у листопаді 2011-го року замінив на тренерському містку київської "Оболоні" Сергія Ковальця. Але в ролі наставника "пивоварів" знаменитий у минулому півзахисник столичного "Динамо" провів лише один матч – проти донецького "Шахтаря".

Причину відставки озвучив президент "Оболоні" Олександр Слободян – Василь Карлович був змушений подати у відставку через проблеми зі здоров’ям. Сам фахівець на телефоні дзвінки не відповідав, заяв жодних не робив. Лише зараз Василь Рац в ексклюзивному інтерв’ю сайту "ФУТБОЛ 24" розповів про те, що з ним сталося у листопаді 2011-го року.

- Василь Карлович, найперше хотілося б почути, чому ви впродовж кількох місяців уникали контактів із журналістами?

- Насправді, я не уникав контактів із журналістами. "Оболонь" був змушений покинути через проблеми зі здоров’ям. Лікуватися поїхав в Угорщину, а там мій український номер був заблокований. Тому до мене ніхто не міг дозвонитися. В Угорщині відновлювався в одному із санаторіїв, там приводив себе в порядок.

- Що зараз кажуть медики? Мабуть, радять не повертатися до роботи футбольним тренером?

- Та ні, зараз все нормально. Просто у листопаді усе дуже раптово відбулося, мені було важко психологічно перенести усе це. Президент "Оболоні" після матчу із "Чорноморцем" оголосив журналістам про те, що мене призначено головним тренером команди. Мені зателефонували, попросили приїхати на стадіон. Приїхав, переговорив з президентом, він мені сказав про своє рішення. З поваги до Олександра Слободяна я погодився. Хоча мав би відмовитися. Все-таки в "Оболонь" мене запросив Сергій Ковалець. Відчував, що мені не варто так відразу йти на його посаду. Постійно думав про те, що прийняв не правильне рішення. Вочевидь, ці переживання позначилися на моєму самопочутті. Через емоційний стан погіршилося здоров’я, тому після матчу із "Шахтарем" покинув "Оболонь".

- Невже ви готові після такого знову робити спроби повернутися у футбол та ризикувати власним здоров’ям?

- Проблеми зі здоров’ям виникли тільки через конкретну ситуацію. Усе вийшло достатньо несподівано. Я ж не готувався до таких змін. Хотів працювати із дублем, а Сергій Ковалець мав працювати із основним складом. Переживав не тільки за своїх хлопців, а й за основу. Хотів щоби результати "Оболоні" покращилися. А тут все так сталося…

- Тож, в майбутньому сподіваєтеся, що здоров’я вас не підводитиме.

- Думаю, так.

- Ваше повернення в "Оболонь" можливе?

- Не думаю… В "Оболоні" тренерський штаб повністю сформований.

- Якісь варіанти працевлаштування розглядаєте?

- Розглядаю, але конкретики наразі не має. Роблю усе від себе можливе, аби повернутися у великий футбол. Відчуваю у собі сили ще попрацювати на тренерській лаві.

- Який для вас найпам’ятніший епізод роботи в "Оболоні"?

- Мені було приємно працювати із молоддю. Кожен гравець намагався показати свій максимум. У нас усі були українцями. Впевнений, своїм виконавцям потрібно довіряти. Це ми і робили в "Оболоні".

- Зараз Сергій Ковалець працює наставником словацького "Татрана". Чемпіонат цієї країни у Європі не входить, навіть, до когорти середняків, а команда Сергія Івановича у цих змаганнях є аутсайдером. Не вважаєте, що для Ковальця така робота явно не є кар’єрним кроком уперед?

- Притримуюся іншої думки. Безперечно, рівень їхнього футболу не високий. Але робота навіть в таких умовах є хорошим досвідом для фахівця, він має можливість почерпнути для себе щось нове за кордоном. Якщо Сергій попрацює добре, то буде помітний в Україні із часом повернеться на батьківщину. Мабуть, на цей момент в нього не було хороших пропозицій. Впевнений, робота в "Татрані" не є кроком назад для Ковальця.

- В український футбол ви повернулися після багаторічної перерви? Які зміни у ньому вас найбільше здивували?

- Змін дуже багато. Український чемпіонат з кожним роком стає сильнішим, клуби постійно удосконалюють свою інфраструктуру, підхід до роботи. Стосовно футболістів, то часи змінилися, а разом з ним змінився і менталітет футболістів. Вони зараз не погано заробляють.

- Для вас і надалі робота в угорському чемпіонаті не є цікавою?

- На відмінну від українського чемпіонату, угорський не прогресує. Думаю, ще пройде чимало часу, щоби тут футбольні справи почали покращуватися. Тому, в Угорщині працювати не хочу.