Батько колишнього гравця менхенгладбахськой "Борусії" Романа Нойштедтера Петро в інтерв'ю "Футбол 24" поділився міркуваннями стосовно дуелі німецького клубу у 4-му кваліфікаційного раунді Ліги чемпіонів проти київського "Динамо".
- Щиро кажучи, не очікував, що "Борусія" у першому матчі так багато пропустить, - поділився враженнями Петро Нойштедтер. - Менхенгладбахська команда вміє захищатися. Перший гол вони пропустили зі стандарту. Другий гол кияни забили, коли їхні суперники втратили м’яч в середині поля. Гармаш віддав шикарний пас на Ярмоленка, а той дуже здорово розібрався із захисниками. Ну, і третій гол у власні ворота… Взагалі, у гравців "Динамо" виконавська майстерність краща, ніж в "Борусії". Перша гра в Німеччині тільки підтвердила цю тезу. Спершу в киян були певні проблеми, "Борусія" побігла. Але завдяки другому голу усе стало на свої місця. Тим не менш, українцям не варто розслаблятися у другій грі.
- У передматчевому інтерв’ю ви говорили про те, що "Борусія" може усі 90 хвилин оборонятися і грати на контратаках. Але у матчі із "Динамо" саме німці володіли ініціативою і грали першим номером. Це не було для вас дивним?
- Ні, не було дивним. Люсьєн Фавр і в минулому сезоні таке запроваджував. Тоді, правда, команда була зігранішою. "Борусія" пресингувала на чужій половині поля. Щось виходило, щось ні. Тому не був здивований малюнком гри "Борусія" - "Динамо".
- Як в Німеччині відреагували на перемогу "Динамо"?
- Керівництво "Борусії", наскільки мені відомо, відразу ж після жеребкування заявило, що їм попався сильний суперник. Такої думки дотримується багато німецьких фахівців. І перша гра підтвердила хто є фаворитом цієї пари. Але не варто "Динамо" думати, що воно уже однією ногою в груповому етапі. У Києві їм потрібно буде добре постаратися, аби не дати "Борусії" відновити інтригу.
- Погодитеся, щоне вихід "Динамо" в наступну стадію турніру буде сенсацією?
- (Після паузи). Так, погоджуюся, це буде сенсацією. З таким досвідом, якщо "Динамо" дома програє 3:0 – це буде гучна сенсація. Як кажуть в Німеччині, "Борусії" потрібно створити диво, аби виправити своє становище.
- Наостанок кілька питань, що стосуються вас особисто, а не лігочемпіонівського матчу. Ви в Німеччині із 1992 року. Важко було людині із СРСР адаптуватися в цій країні?
- Ні, не важко. Мені завжди хотілося побачити, як функціонує професійний клуб. Хоча у 1988 році я був у дніпропетровському "Дніпрі", а цей клуб був першим професійним у Радянському союзі. Мені хотілося побачити різницю між нами і ними. Виявилося, різниці жодної не має. Єдине, у Дніпропетровську ми самі собі прали форму та чистили буци. Мені не було важко адаптуватися ще і тому, що в моїй команді грав Сергій Кір’яков, кілька років там уже грав Валерій Шмаров. Нас було троє, тому не було складно.
- Якось батько Андрія Вороніна мені розповідав, що до його сина було упереджене ставлення, мовляв вихідців із СРСР в Німеччині не долюблюють. Відчули це на собі?
- Ні, не відчув. У 1991-му році уся моя сім’я переїхала в Німеччину – батьки, брат, сестра. Тому в мене була підтримка ще й від рідних. Крім того, у мене не було такого мовного бар’єру, як в Андрія. У Вороніна яка була ситуація? Пацана відправила грати в капіталістичну країну. В мене ж інша ситуація і мені було легше.
- Між рівнем українського та німецького футболу велика прірва?
- Зважаючи на перемогу "Динамо" над "Борусією" і на те, що "Ворскла" перед тим матчем здолала киян, то жодної прірви, можливо, і не має. Це я вам серйозно кажу. Зараз будь-яка команда може налаштуватися і тактично грамотно відіграти матч. Якби "Борусія" грала із "Ворсклою", ще не відомо хто би переміг. Безперечно, різниця у рівні футболу в Україні та Німеччині є, але вона не є величезною. Подивіться, скільки у вас хороших команд – "Динамо", "Шахтар", "Металіст", "Дніпро". Мені здається, що у провідних команд України взагалі не має відставання від німецьких клубів.
- Щиро кажучи, не очікував, що "Борусія" у першому матчі так багато пропустить, - поділився враженнями Петро Нойштедтер. - Менхенгладбахська команда вміє захищатися. Перший гол вони пропустили зі стандарту. Другий гол кияни забили, коли їхні суперники втратили м’яч в середині поля. Гармаш віддав шикарний пас на Ярмоленка, а той дуже здорово розібрався із захисниками. Ну, і третій гол у власні ворота… Взагалі, у гравців "Динамо" виконавська майстерність краща, ніж в "Борусії". Перша гра в Німеччині тільки підтвердила цю тезу. Спершу в киян були певні проблеми, "Борусія" побігла. Але завдяки другому голу усе стало на свої місця. Тим не менш, українцям не варто розслаблятися у другій грі.
- У передматчевому інтерв’ю ви говорили про те, що "Борусія" може усі 90 хвилин оборонятися і грати на контратаках. Але у матчі із "Динамо" саме німці володіли ініціативою і грали першим номером. Це не було для вас дивним?
- Ні, не було дивним. Люсьєн Фавр і в минулому сезоні таке запроваджував. Тоді, правда, команда була зігранішою. "Борусія" пресингувала на чужій половині поля. Щось виходило, щось ні. Тому не був здивований малюнком гри "Борусія" - "Динамо".
- Як в Німеччині відреагували на перемогу "Динамо"?
- Керівництво "Борусії", наскільки мені відомо, відразу ж після жеребкування заявило, що їм попався сильний суперник. Такої думки дотримується багато німецьких фахівців. І перша гра підтвердила хто є фаворитом цієї пари. Але не варто "Динамо" думати, що воно уже однією ногою в груповому етапі. У Києві їм потрібно буде добре постаратися, аби не дати "Борусії" відновити інтригу.
- Погодитеся, щоне вихід "Динамо" в наступну стадію турніру буде сенсацією?
- (Після паузи). Так, погоджуюся, це буде сенсацією. З таким досвідом, якщо "Динамо" дома програє 3:0 – це буде гучна сенсація. Як кажуть в Німеччині, "Борусії" потрібно створити диво, аби виправити своє становище.
- Наостанок кілька питань, що стосуються вас особисто, а не лігочемпіонівського матчу. Ви в Німеччині із 1992 року. Важко було людині із СРСР адаптуватися в цій країні?
- Ні, не важко. Мені завжди хотілося побачити, як функціонує професійний клуб. Хоча у 1988 році я був у дніпропетровському "Дніпрі", а цей клуб був першим професійним у Радянському союзі. Мені хотілося побачити різницю між нами і ними. Виявилося, різниці жодної не має. Єдине, у Дніпропетровську ми самі собі прали форму та чистили буци. Мені не було важко адаптуватися ще і тому, що в моїй команді грав Сергій Кір’яков, кілька років там уже грав Валерій Шмаров. Нас було троє, тому не було складно.
- Якось батько Андрія Вороніна мені розповідав, що до його сина було упереджене ставлення, мовляв вихідців із СРСР в Німеччині не долюблюють. Відчули це на собі?
- Ні, не відчув. У 1991-му році уся моя сім’я переїхала в Німеччину – батьки, брат, сестра. Тому в мене була підтримка ще й від рідних. Крім того, у мене не було такого мовного бар’єру, як в Андрія. У Вороніна яка була ситуація? Пацана відправила грати в капіталістичну країну. В мене ж інша ситуація і мені було легше.
- Між рівнем українського та німецького футболу велика прірва?
- Зважаючи на перемогу "Динамо" над "Борусією" і на те, що "Ворскла" перед тим матчем здолала киян, то жодної прірви, можливо, і не має. Це я вам серйозно кажу. Зараз будь-яка команда може налаштуватися і тактично грамотно відіграти матч. Якби "Борусія" грала із "Ворсклою", ще не відомо хто би переміг. Безперечно, різниця у рівні футболу в Україні та Німеччині є, але вона не є величезною. Подивіться, скільки у вас хороших команд – "Динамо", "Шахтар", "Металіст", "Дніпро". Мені здається, що у провідних команд України взагалі не має відставання від німецьких клубів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Знайшов помилку? Виділи її та натисни CTRL+Enter.
Новини по темі: