Маркевича запросили закордонні клуби, але він сумує за Харковом

Екс-тренер «Металіста» Мирон Маркевич в інформаційно-аналітичній програмі «Мова футболу» розповів, чим нині займається, та про свої тренерські плани на майбутнє.

- Мироне, Богдановичу, як ваш настрій?

- Міг би бути кращим. Зараз ситуація в країні не така проста, тому, я думаю, що не тільки я хвилююся, а й всі люди. Дай Бог, щоб від футболу все пішло і далі, щоб усі люди об’єднались і у нас була одна держава.

- Ви в суботу ходили на матч «Карпати» - «Волинь»?

- Так, я ходив на матч, також дивився гру «Металіста» з «Говерлою».

- Що скажете про «Металіст»?

- Команда непогано виглядала, досить мобільно. На жаль не забили, хоча моментів було достатньо. Моментами дуже непогано команда грала. Був момент коли потрібно було посилити атаку, але на жаль на лавці тільки захисники сиділи, тому зрозуміло, що було важко підсилити гру.

- Зізнайтеся відверто, ви домовлялися з Ігорем Рахаєвим, якщо він вам раптом подзвонить, або під час матчу, або пізніше, ви будете відповідати? Чи була така домовленість?

- Ні, в нас ніяких домовленостей не було. Хоча він мені сьогодні телефонував два рази і я з ним спілкувався, але ні перед грою, ні під час гри, ми не розмовляли. Я не думаю, що йому потрібна допомога. Він працював зі мною довгий час і знає всі мої ходи, напевно, щось буде своє добавляти. Так, що я бажаю тільки успіхів йому і команді.

- Напевно ви бачили як зіграв Марко Девіч. Що скажете з цього приводу?

- Він там лідер. Я дивився дві гри «Рубіна». В першій грі він, може, десь трошки приглядався, а в другій вже відчув більшу впевненість: і гол забив і передачу віддав. Так, що я радий за нього.

- Можливий такий варіант при якому Ярославський повернеться в «Металіст»?

- Це в нього краще запитати. Я не можу за нього відповідати.

- Ви ж підтримуєте з ним зв’язок?

- Про «Металіст» ми з ним не спілкувались. Свою обіцянку він виконає, побудує мені в школі трибуну на 700 глядачів. Ми зараз про це з ним говоримо. Він мені допомагає в моїй діяльності тут в школі.

- В останньому інтерв’ю ви казали про грошові борги і говорили куди їх потрібно направити. Це вже сталося, чи ні?

- Це вже сталося. Там вже гроші роздають. Вже телефонували з дитячої лікарні і дякували. Я ніколи не думав, що там навіть крісел немає. Чи в школі - діти їдять стоячи, то для мене була новина. Ну, зараз і крісла купили. Там є люди які стараються найбільше тим, що потребують допомогти. Так, що все нормально.

- Це в Харкові?

- Так.

- Чи є в «Металіста» шанси поборотися за найвищі місця в цьому чемпіонаті?

- Якщо Бог буде милувати і не буде травм, помилок суддів, карток, щоб ніхто не пропускав поєдинки, той склад, що грав з «Говерлою» може поборотися за місце в трійці. А якщо не дай Бог будуть травми, вилучення, чи так як суддя помилився, то буде важко.

- Чи може таке статися, що ви повернетесь в «Металіст»?

- Ніколи не говори ніколи. Побачимо, як воно надалі все буде. Якщо чесно, то я скучаю за Харковом. Були класні дев’ять років. Ми зробили щось для міста і я з радістю виходив на той стадіон, який завжди був повний і вболівальники… Я того, звичайно, ніколи не забуду. Час покаже як воно далі буде.

- Напевно в такого тренера є багато пропозицій. Ви зараз берете творчу паузу і відпочиваєте?

- До літа – так.

- Може хтось вас запрошував до іншої команди?

- Є перемовини, але тільки із закордонними клубами. З українськими клубами у мене не було ніяких контактів. Але поки що ніякої конкретики.

- Скажіть, щось людям у цей нелегкий для України час.

- Всім розуму і терпіння. Я чоловік заходу. Дев’ять років проживав у Харкові, майже три роки у Запоріжжі, жив у Кривому Розі і всюди зустрічав тільки позитивних і хороших людей. Напевно, всім вистачить розуму, щоб це все зберегти і щоб не було ніякої ворожнечі. І я сподіваюсь, що все у нас буде добре.