Півзахисник "Волині" В’ячеслав Шарпар перед грою своєї команди з "Шахтарем" відповів на запитання прес-служби ПЛ.
− В’ячеславе, чи не підрізали вам крила дві останніх поразки?
− Дуже прикро програвати поспіль, до того ж далеко не найсильнішим суперникам. Звинувачувати нікого не варто − слід розібратись у собі. Будемо прагнути виправити допущені помилки, і це у наших силах.
− Остання гра проти "Оболоні"… Чого там було більше − випадковості чи закономірності?
− Не можу сказати ні одного, ні іншого. Просто це був не наш день. Самі не можемо розібратись, чому сталось так. А зробити це необхідно, щоб уникнути провальних матчів у подальшому.
− Єдиний гол тоді не обійшовся без твоєї помилки…
− Так, відчуваю провину. Нібито стандартна ситуація, коли просто потрібно було вибити м’яч у напрямку партнерів, але я не встиг цього зробити. Програли на рівному місці − я ж кажу, всі деталі у той день обертались проти "Волині".
− До "зони вильоту" залишилось лише 6 очок. Думаєте про цей факт або ж найгірший варіант виключаєте?
− Тут існують різні думки. З одного боку, у власні сили ми віримо і відчуваємо резерв можливостей, щоб не продовжити падіння далі. Якщо говорити про ситуацію відсторонено, то розслаблятись не можна ані на хвилину. Ті команди, що йдуть позаду, також не змирились з роллю аутсайдерів.
− Зовнішньо малюнок гри "Волині" за часів Віталія Кварцяного і зараз не змінився. Наскільки це відповідає дійсності?
− Мабуть, порівнювати гру різних команд краще все ж з боку − так буде об’єктивніше. А погляд на футбол різний абсолютно у будь-якого тренера. До нових вимог Анатолія Дем’яненка вже звикли, втягнулись у тренувальний процес. Сказати, що до цих пір триває перехідний етап, я не можу.
− Не боїтесь в умовах не найкращого бойового духу потрапити під "Шахтар"?
− Гадаю, має статись навпаки. Проблем з мотивацією не намічається. Якщо у такій грі віддати всі сили, то можна отримати заряд впевненості і на наступні матчі. Часто буває так, що вдалий поєдинок проти гранда стає поворотним моментом у сезоні.
− "Волинь" залишилась без трьох дискваліфікованих центральних захисників. Хто буде їх замінювати? Можливо, саме ти?
− Про це краще запитати у тренера. Футболістів у нас досить, але кого Анатолій Васильович поставить на тимчасово вакантне місце, судити не берусь. Так само не можу сказати і про свою роль у зустрічі проти "Шахтаря".
− В’ячеславе, ти вже давно граєш за "Волинь". Але взимку з’явилось повідомлення, що ти вкотре поїхав до цього клубу на перегляд. Дем’яненко не був знайомий з твоїми здібностями? Не збираєшся повернутись до "Металіста"?
− У мене самого питань з цього приводу не менше. Я досі не знаю, у якому статусі перебував на зимових зборах. Ситуація з моїм контрактом та постійними орендами вже мене достатньо заплутали. Хотілося б більше визначеності.
− В’ячеславе, чи не підрізали вам крила дві останніх поразки?
− Дуже прикро програвати поспіль, до того ж далеко не найсильнішим суперникам. Звинувачувати нікого не варто − слід розібратись у собі. Будемо прагнути виправити допущені помилки, і це у наших силах.
− Остання гра проти "Оболоні"… Чого там було більше − випадковості чи закономірності?
− Не можу сказати ні одного, ні іншого. Просто це був не наш день. Самі не можемо розібратись, чому сталось так. А зробити це необхідно, щоб уникнути провальних матчів у подальшому.
− Єдиний гол тоді не обійшовся без твоєї помилки…
− Так, відчуваю провину. Нібито стандартна ситуація, коли просто потрібно було вибити м’яч у напрямку партнерів, але я не встиг цього зробити. Програли на рівному місці − я ж кажу, всі деталі у той день обертались проти "Волині".
− До "зони вильоту" залишилось лише 6 очок. Думаєте про цей факт або ж найгірший варіант виключаєте?
− Тут існують різні думки. З одного боку, у власні сили ми віримо і відчуваємо резерв можливостей, щоб не продовжити падіння далі. Якщо говорити про ситуацію відсторонено, то розслаблятись не можна ані на хвилину. Ті команди, що йдуть позаду, також не змирились з роллю аутсайдерів.
− Зовнішньо малюнок гри "Волині" за часів Віталія Кварцяного і зараз не змінився. Наскільки це відповідає дійсності?
− Мабуть, порівнювати гру різних команд краще все ж з боку − так буде об’єктивніше. А погляд на футбол різний абсолютно у будь-якого тренера. До нових вимог Анатолія Дем’яненка вже звикли, втягнулись у тренувальний процес. Сказати, що до цих пір триває перехідний етап, я не можу.
− Не боїтесь в умовах не найкращого бойового духу потрапити під "Шахтар"?
− Гадаю, має статись навпаки. Проблем з мотивацією не намічається. Якщо у такій грі віддати всі сили, то можна отримати заряд впевненості і на наступні матчі. Часто буває так, що вдалий поєдинок проти гранда стає поворотним моментом у сезоні.
− "Волинь" залишилась без трьох дискваліфікованих центральних захисників. Хто буде їх замінювати? Можливо, саме ти?
− Про це краще запитати у тренера. Футболістів у нас досить, але кого Анатолій Васильович поставить на тимчасово вакантне місце, судити не берусь. Так само не можу сказати і про свою роль у зустрічі проти "Шахтаря".
− В’ячеславе, ти вже давно граєш за "Волинь". Але взимку з’явилось повідомлення, що ти вкотре поїхав до цього клубу на перегляд. Дем’яненко не був знайомий з твоїми здібностями? Не збираєшся повернутись до "Металіста"?
− У мене самого питань з цього приводу не менше. Я досі не знаю, у якому статусі перебував на зимових зборах. Ситуація з моїм контрактом та постійними орендами вже мене достатньо заплутали. Хотілося б більше визначеності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Знайшов помилку? Виділи її та натисни CTRL+Enter.
Новини по темі: